З крiсла пiднявся назустрiч Корiнi другий Корiнi, i справдi дуже дивно було, що Катарiна i мати вiдрiзнили їх.
Гопкiнс був вражений ще бiльше.
- Сер, - сказав Корiнi, - я жив у снах вашим життя, - два рази менi загрожувала смерть з-за вас... Але я не жалкую, тому що взнав про цiкаве природне явище, про iснування психологiчних двiйникiв...
- Сер, - вiдповiв Гопкiнс, - я теж пiдозрював щось подiбне. Менi теж снилися дивнi яснi сни, менi здавалося, що в снах я працюю над рiзними проблемами фiзики, а наяву я згадував сни i втiлював цi iдеї на паперi. Отже, ми з вами творили i жили якимось спiльним, дивним життям... Залишайтеся з нами. Тим бiльше, що вам не можна повернутися додому!..
- Навпаки, - заперечив Корiнi, - якраз тепер я й повернуся додому i доведу, що я не зрадник...
Iнженер поцiлував руку Катарiнi, потiм потиснув руку Гопкiнсу:
- Ми з вами ще побачимося, - сказав вiн, - ми будемо часто зустрiчатися в снах... I давайте вивчати цю цiкаву наукову проблему. Тiльки не заставляйте мене переживати такi подiї, як в ту страшну нiч, коли ви...
Катарiна поклала пальцi на вуста Корiнi.
- Мовчiть! Це бiльше нiколи не повториться! - нiжно сказала вона. - То була дурна ревнiсть...
I дiвчина, усмiхаючись, обняла Гопкiнса.