Дивись - горить; на базарі
І видко, і гладко.
Потанцюєм. Грай, кобзарю!»
«Не хочу гуляти!
Огню, діти! дьогтю, клоччя!
Давайте гармати;
В потайники пустіть огонь!
Думають, жартую!»
Заревіли гайдамаки:
«Добре, батьку! Чуєм!»
Через греблю повалили,
Гукають, співають.
А Галайда кричить: «Батьку!
Стійте!. пропадаю!
Постривайте, не вбивайте:
Там моя Оксана.
Годиночку, батьки мої!
Я її достану!»
«Добре, добре!.. Залізняче,
Гукни, щоб палили.
Преподобиться з ляхами…
А ти, сизокрилий,
Найдеш іншу».
Оглянувся -
Галайди немає.
Ревуть гори - і будинок
З ляхами гуляє
Коло хмари. Що осталось,
Пеклом запалало…
«Де Галайда?» - Максим кличе.
І сліду не стало…
Поки хлоп'ята танцювали,
Ярема з Лейбою прокрались
Аж у будинок, в самий льох;
Оксану вихопив чуть живу
Ярема з льоху та й полинув
У Лебедин…
Лебедин
«Я сирота з Вільшаної,
Сирота, бабусю.
Батька ляхи замучили,
А мене… боюся,
Боюсь згадать, моя сиза…
Узяли з собою,
Не розпитуй, бабусенько,
Що було зо мною.
Я молилась, я плакал
Серце розривалось,
Сльози сохли, душа мерла…