Чара стиснула руки — обвинувачувальні аргументи Мвена Маса здалися їй вагомими.
— Спостерігачі загиблого супутника знали про можливу катастрофу? — спитав Гром Орм.
— Так. Вони були попереджені і з радістю погодились.
— Мене не дивує те, що вони погодились, — тисячі юнаків беруть участь у небезпечних дослідах, які щорічно відбуваються на нашій планеті. Буває, що й гинуть… І нові йдуть з не меншою мужністю, — похмуро промовив Гром Орм, — на війну з невідомим. Але ви, попереджаючи юнаків, тим самим передбачали можливість такого кінця. І все-таки зробили рискований експеримент…
Мвен Мас мовчки похилив голову.
Чара, не відводячи очей од нього, затамувала важке зітхання, відчувши на плечі руку Евди Наль.
— Назвіть причини, які спонукали вас піти на це, — після паузи сказав голова Ради.
Африканець знову почав говорити, цього разу палко, схвильовано. Він розповів, як з юнацьких років звертались до нього з докором мільйони безіменних могил людей, переможених невблаганним часом, як нестерпно було не спробувати зробити, вперше за всю історію людства і багатьох сусідніх світів, крок до перемоги над простором і часом, поставити першу віху на цьому великому шляху, на який рушили б негайно сотні тисяч могутніх умів. Він вважав, що не має права відкласти — можливо, на століття — дослід тільки через те, що цим він наражатиме кількох людей на небезпеку, а себе — на відповідальність.
Мвен Мас говорив, і серце Чари билося дужче від гордості за свого обранця. Провина африканця почала здаватися не такою вже тяжкою.
Мвен Мас повернувся на місце і чекав рішення.
Евда Наль передала магнітофонний запис виступу Рен Боза. Його кволий, уривчастий голос загримів на весь зал через підсилювачі. Фізик виправдовував Мвена Маса. Не знаючи всієї складності питання, завідуючому зовнішніми станціями лишалося тільки довіритися йому, Рен Возу, а той переконав його в неодмінних успіхах. Але фізик не визнавав і себе винним. «Щороку, — казав він, — проводяться менш важливі досліди, які іноді кінчаються трагічно. Наука — боротьба за щастя людства — теж вимагає жертв, як і всяка інша боротьба. Боягузам, що дуже бережуть себе, не даються повнота і радість життя, а вченим — великі кроки вперед…»
На закінчення Рен Боз коротко проаналізував дослід та свої помилки і сказав, що він упевнений у майбутньому успіху. Запис промови скінчився.
— Рен Боз нічого не сказав про спостереження під час досліду, — підвів голову Гром Орм, звертаючись до Евди Наль. — Ви хотіли говорити за нього.
— Я передбачила питання і попросила слова, — відповіла Евда. — Рен Боз втратив свідомість через кілька секунд після включення Ф-станцій і більше нічого не бачив. Перебуваючи на грані непритомності, він помітив і запам’ятав лише показання приладів, що свідчили про появу нуль-простору. Ось його запис по пам’яті.
На екрані з’явилося кілька цифр, і більшість людей негайно переписала їх.
— Дозвольте мені додати ще від Академії Горя і Радості, — знову почала Евда. — Підрахунок народних висловлювань після катастрофи дає таке…
Ряди восьмизначних цифр потяглися на екрані, розпадаючись на графи осудження, виправдання, сумніву в науковому підході, звинувачень у поспішності. Але загальна думка, безумовно, була на користь Мвена Маса й Рен Боза, і обличчя присутніх проясніли.
Спалахнув червоний сигнал на протилежному боці залу, і Гром Орм дав слово астроному тридцять сьомої зоряної — Пур Хіссу. Той почав голосно і темпераментно, незграбно жестикулюючи довгими руками і випинаючи кадик:
— Ми з групою товаришів астрономів осуджуємо Мвена Маса. Його вчинок — проведення досліду без Ради — викликає підозру, що Мвен Мас діяв не так безкорисливо, як це намагалися показати тут ті, що висловлювались!
Чара спалахнула від обурення і лишилася на місці, тільки скоряючись холодному погляду Евди Наль. Пур Хісс замовк.
— Ваші звинувачення тяжкі, але безпідставні, — заперечив з дозволу голови Мвен Мас, — уточніть, що ви маєте на увазі під корисливістю.
— Безсмертна слава, коли дослід цілком вдасться, — ось корислива причина вашого вчинку. А боягузтво — ви боялися, що вам не дозволять зробити дослід, тому й діяли поспішно й таємно.
Мвен Мас широко посміхнувся, по-дитячому розвів руками і мовчки сів. У всьому вигляді Пур Хісса з’явилося злобне торжество.
Евда Наль повторно попросила слова.
— Висловлювання Пур Хісса поспішне і надто злобливе для вирішення серйозного питання. Його погляди на таємні мотиви вчинків відносять нас до часу Темних віків. Так говорити про якусь безсмертну славу могли тільки люди сивої давнини. Не знаходячи радості й повноти у своєму повсякденному житті, не відчуваючи себе часткою всього людства-творця, вони лякалися неминучої смерті і чіплялися за найменшу надію увічнення. Вчепий-астроном Пур Хісс не розуміє, що в пам’яті людства живуть лише ті, чиї думки, воля і досягнення продовжують діяти і після їх смерті, а після припинення дії їх думок забуваються і зникають. Часто вони воскресають знову з небуття, як чимало давніх учених або художників, якщо їхні творіння знову стають необхідними і відновлюють дію в суспільстві… особливо в багатомільярдному сучасному суспільстві! Я давно вже не стикалася з таким примітивним розумінням безсмертя й слави і здивована, зустрівши його у космічного мандрівника.
Евда Наль, випроставшись на весь зріст, обернулась до Пур Хісса, який зіщулився у своєму кріслі, освітлений силою-силенною червоних вогників.
— Відкинемо дурниці, — вела далі Евда, — і поглянемо на вчинок Мвена Маса і Рен Боза, взявши за головний критерій щастя людства. Раніше люди часто не вміли зважити реальну цінність своїх справ і зіставити її з шкідливою зворотною стороною, яку неминуче має кожна дія, кожний захід. Ми давно позбулися цього і можемо говорити тільки про справжнє значення вчинків.
І тепер, як раніше, тільки окремі люди намацують нові шляхи, бо тільки особлива настроєність мозку після тривалої підготовки може розпізнати новий напрямок, захований у суперечливих фактах. Але тепер, ледве тільки визначиться новий шлях, десятки тисяч людей починають його торувати, і лавина нових відкриттів котиться у безконечність, збільшуючись, як сніжна грудка. Рен Боз і Мвен Мас пішли найменш уторованим шляхом. Я не маю достатніх знань, але й для мене передчасність їхнього досліду очевидна. В цьому вина обох і відповідальність за величезні матеріальні збитки і життя чотирьох чоловік. За законами Землі, тут явний злочин, але його вчинено не з особистої мети і, отже, він не підлягає найтяжчій відповідальності.
Евда Наль неквапливо повернулася на своє місце. Гром Орм не знайшов більше бажаючих висловитися. Члени Ради вимагали від голови заключної пропозиції. Тонка жилава постать Грома Орма нахилилася вперед на трибуні, і гострий погляд уп’явся в глибину залу.
— Обставини для остаточної думки нескладні. Для Рен Боза я взагалі відкидаю відповідальність. Який вчений не скористається пропонованими йому можливостями, особливо якщо він упевнений в успіху? Нищівна невдача експерименту буде наукою. Однак безсумнівна і його користь. Вона частково повертає матеріальні збитки, оскільки тепер експеримент допоможе у вирішенні багатьох питань, про які в Академії Межі Знань тільки ще починали думати.
Ми вирішуємо проблеми використання виробничих сил у великому масштабі, відкинувши дрібноутилітарні пристосовницькі тенденції давньої економіки. Проте і досі іноді люди не розуміють моменту удачі, тому що забувають про незаперечність законів розвитку. Їм здається, що будова повинна підніматися без кінця. Мудрість керівника полягає в тому, щоб своєчасно зрозуміти вищий для даного моменту ступінь, зупинитися і почекати або змінити шлях. Таким керівником на своєму дуже відповідальному посту не зміг бути Мвен Мас. Вибір Ради виявився помилковим. Рада несе в цьому відповідальність нарівні з своїм обранцем. Насамперед винен я сам, бо підтримав ініціативу двох членів Ради про запрошення Мвена Маса.
Я пропоную Раді виправдати Мвена Маса в особистих мотивах вчинку, але заборонити йому займати посади у відповідальних організаціях планети. Мене так само слід усунути з поста голови Ради і направити на ліквідацію наслідків свого необережного вибору — будівництво супутника.
Гром Орм обвів поглядом зал, читаючи щирий жаль, що відбився на багатьох обличчях. Та люди епохи Кільця уникали умовлянь, поважаючи рішення кожного і довіряючи їх правильності.
Мір Ом порадився з членами Ради, і лічильна машина повідомила про наслідки голосування. Висновок Грома Орма було прийнято без заперечень, але з умовою, щоб Орм довів до кінця роботу зборів і тільки після цього залишив свій пост.
Він вклонився, але нічого не змінилося на його наглухо скованому волею обличчі.
— Я повинен тепер пояснити своє прохання про перенесення обговорення зоряної експедиції, — спокійно вів далі голова. — Щасливе закінчення справи було очевидне, і я гадаю, що Контроль Честі і Права погодиться з нами. Але тепер я можу просити Мвена Маса зайняти своє місце в Раді — перед нами важливе обговорення по зоряній експедиції. Знання Мвена Маса потрібні для правильного вирішення питання, тим більше, що член Ради Ерг Ноор не зможе взяти участі в сьогоднішньому обговоренні.
Мвен Мас попрямував до крісел Ради. Зелені вогні доброзичливості переливалися по залу, відзначаючи його шлях.
Беззвучно зсунулися карти планет, поступаючись місцем похмурим чорним таблицям, на яких різноколірні вогники зірок були з’єднані синьою ниткою передбачених на століття маршрутів. Голова Ради пожвавішав. Зникла холодна байдужість, на сіруватих щоках засвітився рум’янець, сталеві очі потемніли. Гром Орм опинився на трибуні.
— Кожна зоряна експедиція — довго викохувана мрія, нова надія, яку дбайливо виношували багато років, новий щабель на сходах великого сходження. З другого боку, це праця мільйонів, яка не може пройти без віддачі, без великого наукового або економічного ефекту, бо інакше зупиниться наш рух уперед і дальше підкорення природи. Через те ми так ретельно обмірковуємо, обдумуємо, обчислюємо, перш ніж новий корабель полине в міжзоряні далі.
Наш обов’язок змусив віддати тридцять сьому експедицію для Великого Кільця. Тим докладніше ми обговорювали план тридцять восьмої експедиції. Але за останній рік сталося кілька подій, що змінили становище і зобов’язали нас переглянути затверджені попередніми Радами й планетним обговоренням шлях і завдання експедиції. Відкриття способів обробки сплавів під високим тиском при температурі абсолютного нуля поліпшило міцність корпусу зорельотів. Удосконалення анамезонних двигунів, які стали економічнішими, дає можливість літати далі одиночним кораблям. Передбачувані для тридцять восьмої експедиції зорельоти «Аелла» і «Тинтажель» застаріли порівняно з щойно збудованим «Лебедем» — круглокорпусним кораблем вертикального типу з чотирма кілями стійкості. Ми стаємо здатними літати набагато далі.
Ерг Ноор, повернувшись на «Тантрі» з тридцять сьомої експедиції, повідомив про відкриття чорної зірки класу Т, на планеті якої знайдено зореліт невідомої конструкції. Спроба проникнути всередину корабля мало не привела всіх до загибелі, але все-таки вдалося здобути шматок металу від корпусу. Це невідома у нас речовина, хоч і близька до чотирнадцятого ізотопу срібла, що є на планетах надзвичайно гарячої зірки класу 08, відомої вже дуже давно під назвою Дзети Корми Корабля.
Форма зорельота — двоякоопуклого диска з грубоспіраль-ною поверхнею — обговорена в Академії Межі Знань.
Юній Ант переглянув пам’ятні записи інформації Кільця за всі чотириста років з моменту нашого включення в Кільце. Цей тип конструкції зорельотів нездійсненний при нашому напрямку науки і рівні знань. Його не знають на тих світах Галактики, з якими ми обмінювались відомостями.
Дисковий зореліт таких колосальних розмірів, безсумнівно, гість з неймовірно далеких планет, можливо, навіть з позагалактичних світів. Він міг мандрувати мільйони років і спуститися на планету залізної зірки у нашому пустинному поясі на краю Галактики.
Не потребує пояснень важливість вивчення цього корабля шляхом спеціальної експедиції на зірку Т.
Гром Орм увімкнув гемісферний екран, і зал зник. Перед глядачами повільно пропливали записи пам’ятних машин.
— Це недавно прийняте повідомлення з планети ЦР519 — я випускаю для зручності детальні координати — їхня експедиція в систему зірки Ахернар…
Дивним здавалося розташування зірок, і найдосвідчені-ший погляд не міг би пізнати в них давно вивчені світила. Плями газу, що тьмяно світився, темні хмари і, нарешті, великі охололі планети, що відбивали світло надзвичайно яскравої зірки.
Ахернар діаметром усього в три з половиною рази більший за Сонце світився як двісті вісімдесят сонць. Це невимовно яскрава голуба зірка спектрального класу В5. Космічний корабель, який зробив запис, відійшов убік. Мабуть, минули десятки років подорожі. На екрані виникло інше світило — яскрава зелена зірка класу 8. Вона зростала, світячи дедалі яскравіше, поки зореліт чужого світу наближався до неї. Мвен Мас подумав, що чудовий зелений відтінок її світла був би значно красивіший крізь атмосферу. Ніби у відповідь на його думку, на екрані з’явилася поверхня нової планети. Знімки робилися з перервами — екран не показав наближення до планети. Перед глядачами несподівано виросла країна високих гір, оповита всіма можливими відтінками зеленого світла. Чорно-зелені тіні глибоких ущелин і стрімких схилів, голубувато-зелені та лілувато-зелені освітлені скелі й долини, аквамаринові сніги на вершинах і плоскогір’ях, жовто-зелені, спалені гарячим світилом ділянки. Малахітові річки бігли вниз, до невидимих озер і морів, що ховалися за хребтами.