Гріє сонечко!
Усміхається
Небо яснеє,
Дзвонить пісеньку
Жайвороночок,
Затонувши десь
В бездні-глубині
Кришталевого
Океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже
Прогули вітри,
Проскрипів мороз,
Вже пройшла зима!
Любо дихає
Воздух леготом63;
Мов у дівчини,
Що з сну будиться,
В груди радісно
Б'єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі
Диха-двигаєсь
Силов дивною,
Оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час
Золоте зерно!
З трепетом любві
Мати щирая
Обійме його,
Кров'ю теплою
Накормить його,
Обережливо
Виростить його.
Гей, брати!
В кого Серце чистеє,
Руки сильнії,
Думка чесная, -
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте
Всемогучого
Поклику весни!
Сійте в головах
Думи вольнії,
В серцях жадобу
Братолюбія,
В грудях сміливість
До великого
Бою за добро,
Щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку,
На живу ріллю
Впадуть сімена
Думки вашої!