Юність - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 14
Юність - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 14
14
Рудий дивився, як даленіє зореліт. Його червоні мацаки, через які його так прозвали, до останньої миті дриґотіли з жалю за втраченою мрією. А в очах блискотіли жовтаві кристали. Так блищать сльози в очах землян.