Патетична соната - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 23

III1

Уявіть собі, друзі, вулицю старого губерніального міста, сонячний ріг будинку, хмарку над золотобанним собором, далеку «Марсельєзу». Сидить чистій. Співає:

В суботу і в неділеньку,Сказать би раз у раз,По вулиці гулялисіВ штиблетах господа-с.А як прийшла свободонька,Вже вулиця не та-с:Нема, нема роботонькиЗ суботи й до суботоньки,да-да-с.