Патетична соната - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 38
Патетична соната - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 38
12
Вулицею тікають білі, купками й поодинці. Хтось знову спотикається об ноги закопаного. Лається. І все ж таки вулиця лякає порожнечею. Ані огника у вікнах, ні голосу. Десь далеко стрілянина. Місяць. Вітер.