Біжить без шапки Жоржик. З розгону наскочив на сторожу.
Сторожа. Стій!
Жоржик завмирає. Він — як статуя жаху.
Ти куди?
Жоржик. Т-туди.
Сторожа. Ти хто?
Жоржик. Я?… Жоржик я!
Сторожа. Ти тут живеш?
Жоржик. Ні! Їй-богу, ні!.. Тут моя сестра живе!
Сторожа. А сестра хто?
Жоржик. Вона?… Зінька! Живе отам на горищі.
Сторожа. Хто вона?
Жоржик. Вона проститутка!
Він іде по сходах. Один із сторожі слідує за ним до самих Зіньчиних дверей.