Буде воля і розкіш…
Макоша пропливла мимо каменя з буйним колосом і наблизилася до образу сухого дерева, все нижче й нижче схиляючи голову до сина, який спокійно спав у сповиточку на її руках. її спів набрав потужної сили, голос діви чули в найдальших рядах юрми:
— Підійшла тривожна мить,
Змій-Горинич прилетить.