Вперше надруковано в збірці «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», кн. 1. M., в тип. Лазаревых института восточных языков, издание Андрея Глазунова, 1834, с. 315 – 380.
Автограф невідомий.
Цензурний дозвіл M. Каченовського датовано 4 жовтня 1833 p.
Сюжет оповідання побудовано на фольклорних мотивах, про що Г. Ф. Квітка-Основ'яненко писав П. О. Плетньову в листі від 15 жовтня 1839 р.: «Это легенда, местный рассказ, ежегодное напоминание в семье на заговены о «Терешке, попавшемся к мертвецам с вареником». Рассказанное по-нашему, как все передают это предание, нравилось, перечитывали, затверживали» (Квітка-Основ'яненко Г. Ф. Зібр. творів. У 7-ми т., т. 7, с. 216).
Автопереклад «Праздник мертвецов» під криптонімом В. H. С. був надрукований в «Современнике», 1939, т. XIII, с. 127 – 161. Цей переклад Квітка передав П. О. Плетньову через Жуковського, з яким зустрівся в Харкові у жовтні 1837 p. У статті-рецензії на «Малороссийские повести» О. M. Бодянський відзначив мистецький рівень гумористичного оповідання «Мертвецький Великдень» і заявив, «що пан Грицько має справжній талант для повістей у дусі веселому, насмішкуватому, комічному» (Ученые записки императорского Московского университета, 1834, ч. VI, кн. 5, с. 302 – 303). Одним з кращих оповідань Квітки вважав «Мертвецький Великдень» і В. Г. Бєлінський.
Подається за виданням «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», Харків, 1841, кн. 1, с 327 – 395.