аби ні (двері притиснули) — аби ня (мене) (двері притиснули)
абсолюторія — закінчення університету (без захисту диплому)
абсольвент — випускник; той, що закінчує (закінчив) навчальний заклад
автосуґестія — самонавіювання
акуратно — саме так; точно
алярм — тривога
алярмовий — тривожний; сигнальний
Альзо — прізвисько вчителя; від часто вживаного в німецькому мовленні слова also — отже
анцуґ(нім.) — костюм
апашка — хустка (шийна)
аула (авла) — актова зала
б'ючка — живчик; місце на тілі, де відчувається пульсування крові
баба — святковий хліб циліндричної форми з гарного пшеничного борошна
бакшиш — хабар
бальончик — м'ячик
банька — тут: булька (мильна)
баньки — банки (лікувальні)
бельфер(рум.) — ірон. учителина
бігме — їй-богу (вживається для запевнення, підтвердження тощо)
бокобороди — бакенбарди
бомбоньєрія — коробка для конфет
брансолєта — браслет
братовб — дружина брата
бубі-фризура — вид зачіски (польськ. розм. bubek — молодик, піжон)
буката, букарка — скибка (хліба)
бутоньєрка — петелька
бюрко — письмовий стіл
бюро — контора, канцелярія; місце служби
вакації — канікули
валькірія — у давньоскандинавській міфології войовнича діва-богиня, що допомагала героям у битвах
варуватися — берегтися, оберігатися
Великий Віз — Чумацький Шлях
взяти на шпіц — викрити, розкрити
вибільник — фахівець з вибілювання; тут: людина, яка сама себе вибілює від поганої репутації
виґа(польськ.) — бувала людина
виповісти (службу) — звільнити
випровадитись — вибратись; виїхати
вирід — виродок
вівкіт — крик, вигукування
віддатися — вийти заміж
відрухово — мимовільно; машинально, несвідомо
візитатор — інспектор
восьмак — учень восьмого класу
вправляти(ся) — репетирувати
враза — образа
вуйко — брат матері, дядько
габік — вид одягу
гальо — алло
галь-паль — швидко і як-небудь (щось робити)
гандлевий — торговий
гапт — гаптування
гарівка(з польськ.) — важка, виснажлива робота
гекзаметр — віршовий розмір в античній поезії, шестистопний дактиль з постійною цезурою
гиблівка — тонка дерев'яна смужка; стружка
гицель — людина, що виловлює собак (вживається також як лайливе слово в значенні "нікчема", "негідник" тощо)
готар(рум.) — межа; кордон
гофрат(нім.) — надвірний радник
гоц(рум.) — злодій; шибеник
груба риба — важлива персона
ґажа(польськ.) — платня
ґаза — газ (вид тканини); марля
Ґартенґассе(нім.) — вулиця Садова
ґеравс(нім.) — геть
ґерлз(англ.) — дівчата
ґлянцпапір(нім.) — наждачний папір
ґранатовий — темно-синій; темно-синій з червонуватим відтінком
ґратулювати — вітати
ґратуляція — вітання
двірець — вокзал
деклінація — відмінювання
директоровб — дружина директора
диспонувати — мати в розпорядженні, розпоряджатися
діґестор — автоклав, герметичний апарат для проведення процесів з нагріванням і під тиском
дідичка — поміщиця, землевласниця
дітвак — дитина
добродзійка — дружина священика
домів — додому
домнішора(рум.) — панна
домнул(рум.) — пан
достаточно — задовільно (оцінка)
драбуга — здоровило, негідник; босяк
дроґерія — крамничка санітарії і гігієни; аптекарська крамниця
другачка — учениця другого класу
еманувати — випромінювати
емеритальний — пенсійний
Ерос — давньогрецький бог кохання
жарівка — електролампочка
живина — істота
жовнір — вояк; солдат
заборчий(польськ.) — загарбницький; агресивний; хижий
заколесник — велосипедист
закравувати(з польськ.) — скидатися, бути подібним
закрутити юра — забити баки, задурити голову
закукурічений — розпалений люттю, злий
залеглий — затриманий; не виконаний у належний термін
заміт — закид
зачадження — отруєння чадним газом
зашарітися — почервоніти
звіди — розвідка; вісті, новини
зеро — нуль
зиск — прибуток; користь
зіхер(нім.) — надійно; впевнено; навпевно
змисл — почуття; відчуття
зрезиґновано — покірно, смиренно; з відмовою від чогось
зрезиґнувати — відмовитись, відступитись від чогось
зруб — місце, де був вирубаний ліс. Спосіб зведення будинків з колод або брусів, які укладають горизонтальними рядами, а в кутах і в місцях перетинання з'єднують врубками
індекс — покбзник, список; залікова книжка
інтруз — чужинець; зайда; непроханий гість
їнгач — від рум. înhãitá — заводити погані знайомства; співжити; крутити любов
кадовб — тут: тулуб
кам'яниця — кам'яний будинок
капа — легке покривало
караван(з польськ.) — похоронна процесія
карафка — графин
каса(рум.) — будинок, хата
кафтаник — кофточка
каюк — каяк, байдарка
кварантанна — карантин
кертиця — кріт
кланц — клац (від кланцати (діал.) — клацати)
клямка — пластина з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку тощо; дверна ручка
кокетерія — кокетство
колокій — колоквіум, розмова викладача із студентами з метою вияснення і підвищення їх знань
колонська вода — одеколон
комірник — людина, яка винаймає помешкання, квартирант
коміть (головою) — стрімголов, сторчголов
кон'юґація — дієвідмінювання
конвенанс — правила доброго тону, етикет
консументи — споживач
конфітура — варення
корепетитор — репетитор
кочільце — кружальце
кошниця — висока вузька повітка, виплетена з лози, куди засипають кукурудзу в качанах
крапанистий — цяткований
крати — ґрати
креденс — буфет для посуду
крижі — нижня частина спини; поперек
круглі (гра) — кеглі
кукла — тут: лялечка
кульчик — сережка
куна — куниця
лавиця — лавка
лей — румунська грошова одиниця
летун — льотчик
лещата — лижі
лєґуміна — ласощі; десерт; солодке
лик — ковток
Лілієнґассе(нім.) — вулиця Лілійна
лякер — лак
льокатор — квартирант, винаймач житла
льоки — локони
льонґус — довгий
май(діал.) — мабуть; більше
май(рум.) — більше; менше; найбільше; найменше; небагато; майже; ще (і тепер); знову; головно
майточки — трусики (жіночі)
мамут — мамонт
мандрагора — південна багаторічна трав'яниста рослина пасльованих із м'ясистим кореневищем; використовується в медицині
мари — ноші для перенесення мерців
матура — іспит на атестат зрілості; атестат зрілості
махер — ділок, комбінатор; майстер у якійсь справі
маца — у єврейському релігійному обряді — пасхальний прісний пшеничний хліб у вигляді тонких сухих коржів
мементо — нагадування, застереження
мент — дуже короткий проміжок часу; момент, миг
метрополія — будинки крайової церковної влади в Чернівцях
міноритет — учні молодших класів; національна меншина
морфіна — морфій
мушка — штучна темна плямка на щоці
мушля — черепашка; частина зовнішнього вуха
муринятко — неґреня
набакир — з нахилом набік; зсунувши на одне вухо (переважно про головний убір)
наборзі — швидко; похапцем
наброїти — накоїти, навитворяти
нагло — раптово
нагнітки — мозолі
направці — вправо
нбрік — наступного року
недискретний — такий, що не вміє зберігати таємницю; нетактовний, неделікатний
ненадійний — тут: несподіваний; на якого, не надіялися (не сподівалися)
нетля — невеликий нічний метелик
нефоремний — безформний, незграбний
нижа — ніша
нів(діал.) — ні
номен(лат.) — ім'я; титул; слава
нострифікувати — отримати визнання диплому про закордонну вищу освіту нарівні з дипломом, виданим аналогічним вищим закладом; прийняти на рівних правах іноземний диплом, вчений ступінь
нота — оцінка (бал)
обарінок — бублик
обичаї — поведінка; звичаї, порядки
обсервувати — спостерігати
обцас — каблук, підбор
одинка — одиниця (оцінка)
околіт — сніп, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаний після обмолоту
олеодрук — олеографія (картина)
оранжада — апельсиновий газований напій
орґантина — орґанді, тонка матова шовкова тканина
орудка — справа (перев. незначна, дрібна)
осотувати — покривати, огортати
остемпльований — проштампований
остентаційно — демонстративно; підкреслено; навмисно
отомана — широкий м'який диван з подушками замість спинки і валиками по краях
офіра — жертва
охлап(польськ.) — недоїдки, залишки
очодоли — очні ями
папільоти — папільйотки, шматки паперу, тканини тощо, на які накручують волосся для домашньої холодної завивки
параван — ширма
партер — перший поверх
пауза — перерва (між уроками)
пергамін — пергаментний, жиронепроникний папір для пакування і технічних потреб
передпокій — перша при вході в помешкання кімната, де лишають верхній одяг, головні убори тощо
переферментованний — переброджений, перешумований
перешварцувати — перепустити "на чорно" (за хабар тощо); від нім. schwarz — чорний
Періґор — історична провінція на півдні Франції
пипоть — хвороба птахів — хрящуватий наріст на кінчику язика, тіпун
піддирати — забирати частину яєць із гнізда, сот із вулика
підкасувати — підтикати
пільний — польовий
плоскорізьба — барельєф
побічниця — спинка ліжка; бокова дошка ліжка
позір — увага; струнко (військова команда)
поличник — ляпас
половий — статевий
по-німацьки — як німі люди; німак — німий
по-штубацьки — по-школярськи, по-дитячому (від штубак — школяр, здебільшого 1-2-х класів)
претекст — привід
префект — начальник міської поліції
префектура — приміщення міської поліції
прецінь — адже; між іншим; проте, однак
приватистка — та, що навчається приватно у репетитора
пригрив — пригравка
приспорювати — збільшувати
присюди — навприсідки, присядом
притока — привід, нагода
приходство — парафія
пришпилила-м би — я би пришпилила
про форма(лат.) — виконання чогось лише задля форми
проба — репетиція
прогулька — прогулянка
просмик — місце, де можна просуватися, проходити між чимось
профухс — молодший, нижчий "фухс"
пушка (пальців) — пучка
пфуй(нім.) — тьху; фу
рам'я — плече
рамена — плечі
рантух — тонка бавовняна тканина
реверенда — ряса, верхній довгий одяг у талію в духовенства
ревідувати — обшукувати, ревізувати
резиденція — тут: садиба священика
реченець — термін, строк
рихт [рехт](нім.) — рація: мати рихт — мати рацію
ришкований — з рюшами
рогачка — шлагбаум
ролета — штора
ромен — ромашка
Роминія маре(рум.) — велика Румунія
рудера — старий, занедбаний будинок
рундук — ґанок
рутяна(рум.) — русинка (українка)
руханка — гімнастичні вправи; фізкультура
Сагара — Сахара
саля — зала
сапрісті(фр.) — чорт його бери; хай йому чорт (біс, дідько)
селединовий — блідо-зелений (салатовий)
сервус!(лат.) — привіт! вітаю!
сестрінок — небіж, син сестри
сильветка — силует; фігура; образ
синґалезка — представниця етносу, який становить основне населення Шрі-Ланки
сінник — матрац
сіпкий — рвучкий
скапаритися — занепасти; пропасти
скоботати — лоскотати
скорц — узорчаста вовняна тканина, яку вішають на стіну як килим
служба — прислуга
смар — мастило; олива; паста
смок(польськ.) — дракон
сніговці — ботики (утеплені)
совгани [совги] — ковзани
сокотитися — берегтися
сопівковий — вузький, як сопілка
сопух — сморід
сорокатий — строкатий
сп'юшок — сплюшок (пестл. від сплюх)
спацерувати — проходжуватися, гуляти
співкотіти — засоромитись
спочинь — вільно (військова команда)
ссавець — тут: присосок
станція — квартира з повним утриманням (харчуванням, пранням тощо)
стрий(ко) — брат батька, дядько
стріпіхатий — недбало причесаний, розкуйовджений
ступінь — тут: градус, підвищення в аудиторії
суб'єктка — продавщиця
сухітник — хворий на туберкульоз
сфінґований — вигаданий; підроблений; симульований
схлібляти(з польськ.) — догоджати, лестити
талаган — бур'ян
тамбуріно — тамбурин, музичний ударний інструмент
танечниця — танцівниця
тарочко — гра в карти
тихолази — пантофлі, капці
тінник — абажур
тран — риб'ячий (китовий, тюленевий) жир
трей чобань(рум.) — три чабани
трема — хвилювання; страх; тремтіння
тресура — дресирування
триба — триб, шестірня
трут — гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для розпалювання вогню
туш — душ
убікація(польськ.) — клозет, убиральня
убрання — костюм; одяг
усна яма(з польськ.) — ротова порожнина
фаґас(польськ.) — прихвостень, підлабузник
файф(англ.) — грати на сопілці, флейті
фальбанка — оборка (вузька), шлярка (на сукні, фартушку тощо)
фата морґана — фата моргана (італ. fata morgana — фея Моргана) — різновид міражу; перен. щось примарне, нереальне, оманливе
фатерко — батечко; від нім. Vater — батько
ферії — канікули
ферцірунґ(нім.) — прикраса; оздоблення; орнамент; декорація
філіжанка — горнятко, чашка
філістер — самовдоволена обмежена людина з міщанським світоглядом; обиватель
фіфак — пустий, легковажний хлопець або молодий чоловік
фіякр — фіакр, бричка; легка карета
фордансер — платний партнер для танців
фотель — м'яке крісло
фохи — капризи
фреквекція — відвідуваність
фулей — фуле, вовняна пальтова тканина з саржевим переплетенням і з трохи ворсистим лицевим боком
фуркало — дзиґа
футераль — футляр; чохол
футрина — одвірок, лутка
футро — хутро; шуба
фухс(нім.) — лис; перен. хитрун; пройдисвіт
хідник — доріжка
хусит — хасид
цваєр(нім.) — двійка (оцінка)
цваєрус — двійочник
центиметр — сантиметр
цера — шкіра (обличчя); колір (обличчя)
цинамон — кориця
цира — заштопане місце
цирувати — штопати
ціпендрак — курчатко
цюцюбабка — піжмурки
черчеташ(рум.) — розвідник; тут: член однойменної скаутської організації
шваґер — шурин
шквиря — снігова буря, хуртовина
шкіц — ескіз
шкоцький — шотландський
шлюс(нім.) — кінець; по всьому
шляк трафити (може) — прокльон-лайка німецького походження (через польське посередництво); пряме значення — "апоплексичний удар"
шляфрок — легкий домашній напівхалат
шмельц — непотріб, мотлох
шмінка — губна помада; грим
шміргефт(нім.) — чернетка; зошит для чорнових варіантів
шпанівка — від нім. spannen — натягати
штамбух(нім.) — книга для пам'ятних записів
штивний — твердий, негнучкий; перен. холодний, суворий, офіційний
штудерний — кмітливий, хитрий
шувар — аїр, лепеха, татарське зілля
шульамт(нім.) — відомство у справах школи
шулька — качан кукурудзи
щепа — прищеплене фруктове дерево (здебільшого молоде)
як стій — тієї ж миті, негайно
якби-м могла — якби я могла
янгол — ангел
ясмин — жасмин
Уклав Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ