Мовчання адресоване мені - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 16

АФІРМАЦІЇ

цей лiс сховати можна у кишенiвiд заячих бажаньтакi вони мiзернiтакий нiкчемний лiсперед лицем сокиритакi великi запити в кишенiта скiльки в себе не вмiщала бзавжди залишиться мiлкоюя тiльки крапкав просторi i часiя чийсь останнiй крикi чийсь жаданний спокiйполiно у чийомусь оцiчиєсь вологе окоя те що єi те що вже було до менеi те що пiсля мене будея тiльки яу гамi розумiньi значеньменiне свiтить бiльше соняххоча й цвiтезате кусають бджолиi не кусають комарiти захворiвти знову втратив вiрушепоче нiжно яблуняприймаючи менев обiймищастя це iскриста снiжинана дiвочих вiяхсаме того окау яке я щойноїїпоцiлувавлише босимдозволяв собi постоятина порозi рiдної хатиа взутим завждичерез нього переступавпорiг впiзнавав йогоздалекугосподар iдесин сонця соняхяк i ябайстрюкбо народивсяне вiд шлюбуавiд коханняземля пiдошви лижеязикомтому й живем таксмiшновiд цього наша схильнiстьдо iстерикземля пiдошви лижевибраним лицене нею вибранимдля неїлежить на плечахнеботому й так легкоце не бiдащо не зустрiв очейщо рiдна хатавiдвертає вiкнащо коминдихаєв обличчя димомне це бiдаа з мотузком в руцiсамотнiстьусi думки язичницiщоразувiдвертаються од вiрив Словоi поклоняютьсябундючнiй власноручоздобленiй рiзцемлексемiЦе дерево для менетемний лiсЦя випадкова зустрiчнеминучаЦей вiтер словов пазусi принiсI слово це менемовчанням мучитьУ небi хмарице моя рiдняОця каргадля мене добра цьоцяХоч ночi я не дамта не вiзьму у дняХоча й не буду заале й не буду протиЦя жiнка скромнаяк сухе виноА дiвчина оцядля мене ребусА вiтер дмей слова приносить зновта слiв менiвже нiчиїх не требакожна перемоганад собоюпоразказ’ясуй спочаткухто титодi й дiзнаєшсяна чиєму боцiперемогавiд крикуна обличчях заграваосiла наче попiлвiд крикузапилюються квiтиi в другiм поколiннiмiняють барву формуназвувiд крикув небi поробилисьдiривiд крикудо мовчаннякороткий вiдтинокжиття