20733.fb2 Мовчання адресоване мені - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 19

Мовчання адресоване мені - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 19

ВІРШІ ПРО ЗАЙЦІВ

зустрiчаються два зайцiодин з вовкомдругий iз шкiльним товаришемi обом нема про що говоритинадто вони рiзнiпригадали усе своє минуле життята й попрощалисяодин з товаришема другий назавжди- Знаєш, усi зайцi рiзнi,-дiлився дiд Мазай враженнями.- Так, - погодився спiврозмовник.-Все залежить вiд рецепту та кухаря.прийшовши до владиi перепробувавши усi способи впливузаєць дiйшов висновкущо керувати собоюнеможливооднак поставився до цього фiлософськифата морганая собою не володiюя за себе не вiдповiдаюказав про себестрашний чоловiкзвiр а не заєцьговорили про ньогозначно легше керуватиiншим зайцемпрагнення до владиспонукало зайцядо одруженняяке розширило горизонтийого фiлософських уявленьале порушило їхню стрункiстьнонсенсде ж це баченощоб не володiючи собоюза себе вiдповiдатиi приречено зiтхавфатумсудячи дикого котаза збоченняi порушення природної гармонiїнародний суд зайцiвiнкримiнував йомувегетарiанствомиша-адвокатвизнала процес антигуманнимi закликала судта громадськiстьдо справедливостiна що зайцi приязно посмiхалисяхiба ж ми не людинайбiльше з усякої їжiзаєць любив рибухоч i нiколи її не ївi майже не нюхавлише якось у дитинствiздалеку бачиввiн приховував свою любовспочатку вiд батькiвпотiм вiд дружининарештi вiд дiтейколи заєць дивився на морквуйому ввижалася рибавона снилася йому ночамизапоморочливо пахлааби не видати себе словомзаєць мало розмовляврiдко з’являвся на людийого серце жило в п’ятахвiн тремтiв од страхущо не вистоїть проти спокусита ще бiльше боявсябути викритимi все-таки пiддававсярозпуснiй насолодii думав марив снив рибоюале так i помер її не скуштувавшиi не знати чи перемiг вiн себечи зазнав поразкипро що ти думаєшзапитав у зайця подорожнiйпро життя прошепелявив заєцьтому ти й усього боїшсянема нiчого шкiдливiшогоанiж думати про життядумай про смертьпорадив зайцевi подорожнiйця думка якнайкраще сформуєв тобi фiлософське ставленнядо життяти не сприйматимеш йогонi як каторгу нi як святодо тебе прийде спокiйi нiщо бiльше не лякатимея думаю проплямкав заєцьтремтячими губамитодi я не знаю чим тобi ще допомогтипоспiвчував подорожнiйговорячи про одневони говорили про рiзнедо речi подорожнiм був вовка втiм це не має нiякого значенняким би ти хотiв статиякби не був зайцемпродовжував допитуватися подорожнiйне знаю закосив очима заєцьможе ти хотiв би зостатися зайцемнi мов епiлептик засiпався заєцьтодi ким тигром вовком слономзаєць заплющив очii вiдчайдушно видихнувмишею так так мишеюале ж миша ще нiкчемнiша вiд тебездивувався подорожнiйзвичайний домашнiй кiт можевкоротити їй вiкухiба ти не хотiв би стати хижакомхотiв би але я боюся зважитисящо ж виражає внутрiшню сутнiстьзайцяпричина чи наслiдокне тому заєць дурнийщо погано в школi вчивсяа тому що така склаласьпро нього думкаображати зайця кожному дозволеноне тому заєць вiд усiх бiжитьщо вони страшнi та жахливiа тому що така вже про ниху нього склалася думкадумка кого хочеш з розуму зведебоїться заєць усiха не любить лише своїх родичiву родинному колiвiн почуває себе наче у кiмнатi девсi стiни стеля долiвкаоблицьованi дзеркаламикуди б не вiдводив очiвсюди натрапиш на розтиражованувласну подобухiба це не жахливодружив заєць лишезi своїм далеким малолiтнiм родичемсонячним зайчикомце зайченя нi на кого не було схожеале й воно було таке як усii недавно попросилоаби при стороннiхзаєць не називав його кузеномщо б це могло означативголос подивувався чоловiкспостерiгаючи за колоною зайцiвщо тягнулася вiд горизонтудо горизонтулише однебуркнув я похмуромобiлiзацiю вiйну похорониа конкретнiшепрощання уточнив яi подивившись у вiкно додавабо тiльки те що ми їдемо в поїздiа зайцi iдуть пiшкиале ж ми не їдемо в поїздiвигукнув чоловiкнiчого не розумiювам пощастило вам вiдкрилась правдабо той хто думає що щось розумiєпомиляєтьсянад рожевим лугомлiтають зеленi зайцiна паперових крилахза кольором носалегко дiзнатисякотрий яку квiтку любитьце не театр не садочока будинок для вiльнихзайцiввiльних вiд вовкiв людейлiсу моркви страхувiд самих себе вiд усьогота навiть старий мудрий воронне знає чи вiльнi вони вiд тогохто їх звiльнивзайця здолала гординяякщо йому судилося помертито нехайна нього впадеметеоритпрагнув цього усiм єствомоднак безлiч небезпекпiдстерiгали його повсюдноа метеорит не падавнавiть вiддалiкгординя ж нуртувалау вiдчаї заєць звернувсядо екстрасенсау вас нема зв’язкуз космосомповiдомив екстрасенсстаючи на горло заячiй надiїось воно що зiтхнув заєцьi тут зв’язки потрiбнiяк це банально як примiтивноi жорстокометеорит розколов зайцевi черепi став повiльноразом iз зайцемхолонутинайбiльше постраждалагординявiд сьогоднi ти будеш зайцемповiдомила зайцялiсова радаось тобi документ з печаткоюа отут розпишисяподальшi iнструкцiї отримаєшза мiсцем пропискизадкуючи заєць кланявсяi дякувавдругого дня лiс облетiлаофiцiйна звiсткащо заєць полiзши на дубза жолудями для хамулизiрвався з гiллякиi падаючи зачепивсяремiнцем за сучкаремiнець зiсковзнувiз пояса на шиющо й призвело до задушеннятяжка все-таки рiчвiдповiдальнiстьтяжча вiд хреста на плечах