Дон Жуан (Дон Хуан) — створений середньовічною іспанською легендою образ зухвалого порушника моральних і релігійних норм, шукача чуттєвих насолод. Легенда склалась навколо історичної особи, придворного кастільського короля Педра Жорстокого (XIV ст.) — Дон Хуана Теноріо, який згадується в хроніках та списку рицарів ордена Підв'язки. За переказом, Дон Жуан, довго ведучи аморальне життя безкарно, якось убив командора ордена, котрий захищав честь доньки. Тоді монахи-францисканці заманили його в монастирський сад і вбили, розповсюдивши чутку, що Дон Жуана скинула в пекло ображена статуя командора. Образ всевладного феодала, який займався спокусництвом жінок та поєдинками, виявився таким типовим для своєї епохи, що невдовзі став одним з найпоширеніших героїв європейської літератури. Йому присвятили свої твори (новели, поеми, драми) Мольєр, Гофман, Байрон, Меріме, Пушкін, Леся Українка та багато інших письменників.