Сей докір відносився не до національности нашої, о котрій "Современник" виразився дуже симпатично, тільки до тогдашньої німецької політики русинів (Прим. ред. "Основи").
Література під помостом (потайна): так звали секретний журнал тодішній "Земля и Воля", що виходив літографськими листками.
"Современник" і "Русское слово" заборонено видавати в 1884 р.
Не можна не пожаліти нещасних читачів львівського "Слова" Дідицького, котрий годує своїх пренумерантів такими новинками з "Московских ведомостей", котрі навіть в Росії маються за дуже не нові і спізнені врівні з іншими газетами. — Авт. (І. Нечуй-Левицький).
Недавно газета "Новое время" оповістила, що Катков в 1858 році писав письмо в Вільну до білоруса Яна із Сливина, редактора "Teki Wileńskiej" на польському язиці і клопотав "о сближении великорусской и польской литературы"! Ян напечатав письмо Каткова в своєму польському журналі (Прим. І. Нечуя-Левицького).
Перша перестала вже виходити, а другу в найновішім часі правительство застановило на шість місяців (Ред. "Основи").