Вперше надруковано в збірнику «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», кн. 2. M., в тип. Лазаревых института восточных языков, издание Андрея Глазунова, 1836, с. 348 – 441. Автопереклад під заголовком «Вот тебе и клад» був надрукований в «Литературной газете», 1840, № 1, 2.
Автографи оригіналу та автоперекладу невідомі.
Подається за виданням «Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком», Харків, 1841. кн. 2, с. 349 – 441.