Тим часом, секретар ЦК Компартії України з ідеології Валентин Юхимович Маланчук організувати перевірку доповідної записки лектора ЦК КПУ з приводу виявлених працівником КДБ УРСР майором Бузиною українських націоналістичних проявів у творчості російського поета Олександра Пушкіна і їхню критику Леніним доручив відповідальному працівникові Відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ товаришу Леонідові Макаровичу Сидорчуку 3), якому найбільше довіряв.
Виконуючи відповідальне доручення, Леонід Макарович звернувся до віце-президента Академії наук Української РСР товариша Півненка з проханням розібратися, чи справді належать такі слова Пушкіну, вкладені ним в уста крамольного гетьмана.
Академік Півненко, у свою чергу, дав вказівку директорові Інституту літератури АН УРСР Миколі Захаровичу Шамоті, директорові Інституту історії АН УРСР Федорові Павловичу Шевченку і директорові Інституту держави і права АН УРСР Борисові Мусійовичу Бабію: «Терміново. Перевірити, вивчити і доповісти в ЦК КПУ тов. Сидорчукові Л. М.»
Ті ретельно і оперативно перевірили.
Доповідають: «Підтвердилось. Виявлена вказана антирадянщина в поемі Александра Пушкіна під назвою «Полтава».
Крім того, як вказали керівники академічних установ Шамота і Бабій у своїй доповідній записці товаришеві Сидорчуку Л. М., вченими інститутів літератури та держави і права Академії наук УРСР було додатково виявлено, що близька знайома Пушкіна Ганна Керн, якій він присвятив вірш «К***» («Я помню чудное мгновенье»), здійснювала на видатного російського поета ідеологічно негативний вплив, оскільки сама була походженням українкою, на своїй квартирі в Санкт-Петербурзі влаштовувала збіговиська націоналістично налаштованих вихідців з України (Малоросії). На збіговиськах пропагувалися ідейно шкідливі погляди колишнього гетьмана України Івана Мазепи, і сама Керн, як свідчили її сучасники, була схожа на дочку полковника Василя Кочубея Мотрю Кочубеївну, яку кохав гетьман Іван Мазепа, непричком дві краплі води. Не виключено, - доповідали академіки, - що вони, Мотря Кочубеївна і Ганна Керн, можуть бути родичками (питання під грифом «таємно» вивчається Інститутом етнографії, фольклористики і мистецтвознавства АН УРСР, відп. тов. Зубков С. Д.). Не виключено також, що під впливом націоналістично настроєної Ганни Керн Пушкін у своєму есе «Нарис історії України» (французькою мовою) всупереч дослідженням вчених - істориків і мовознавців, які незаперечно довели, що слово «русский - не прилагательное, а существительное», твердив, що «русский - имя прилагательное», оскільки «руські» походять від варягів-русів, які поневолили слов’янські племена, після чого поневолених варягами-русами слов’ян стали називати «руськими», тобто належними варягам-русам. Видатну російську імператрицю Катерину Другу (Велику) Пушкін зневажливо називав «Тартюфом в юбке и короне», «развратной государыней, которая развратила своё государство», звинувачував її у поневоленні «вольной Малороссии и польских провинций». Перу Пушкіна належать вірші «Прости, украинский мудрец», «Нет, ты влюблён, Пирон Украйны» та ряд інших, у яких в завуальованій формі пропагуються настрої, що можуть бути використані певними елементами в пропаганді українського буржуазного націоналізму на сучасному етапі ідеологічної боротьби в УРСР.
Шамота, Шевченко і Бабій самокритично визнали:
«Трапилася промашка з нашого боку, визнаємо і усвідомлюємо свою вину. Готові понести партійне стягнення без оргвисновків з огляду на наші щиросерді зізнання і визнання власної провини».
Академікам Шамоті і Бабію, членові-кореспондентові Шевченку було винесено по догані за втрату політичної пильності, а Леонід Макарович Сидорчук підготував два проекти таємної постанови Політбюро ЦК КПУ.
Перший (радикальний): про вилучення з книжкових зібрань республіки усіх рівнів творів Пушкіна - як українського буржуазного націоналіста.
Другий (дещо ліберальніший): про вилучення з усіх бібліотек республіки усіх примірників поеми Олександра Пушкіна «Полтава» - як націоналістичної, сиріч, антирадянської, а також його есе «Нарис історії України» (французькою мовою) та вірші «К***» («Я помню чудное мгновенье»), «Прости, украинский мудрец», «Нет, ты влюблён, Пирон Украйны» - як ідеологічно шкідливих; портрет Ганни Керн повиривати з усіх книжок і розробити додатковий комплекс заходів стосовно посилення ідеологічної боротьби з проявами українського буржуазного націоналізму та його підґрунтям на сучасному етапі в УРСР.
Маланчук обидва проекти доповів на об’єднаному засіданні Політбюро і Секреатріату ЦК КПУ як альтернативні і надіслав секретареві ЦК КПРС Михайлові Суслову доповідну записку стосовно запланованих заходів на підставі думки співробітника КДБ УРСР майора Бузини про українські націоналістичні збочення у творчості Олександра Пушкіна сукупно під назвою «Про виявлені факти націоналістичних збочень у деяких літературних творах і заходи щодо їх подолання» з проханням підтримати пропозиції ЦК КПУ на усіх теренах СРСР.
Члени і кандидати в члени Політбюро ЦК КПУ, а також секретарі ЦК КПУ, які не були членами чи кандидатами в члени, обговоривши обидва проекти, прийшли до спільної думки - зачекати відповіді з Москви.