Виконуючи ультимативне розпорядження дружини генерал Свєтков через чергового по Управлінню наступного дня викликав до себе на килим старшого лейтенанта Бездолю з «інтелігентського» відділу вже о дев’ятій годині ранку.
Олександр Іванович Бездоля службу в органах державної безпеки розпочав у Львівському обласному Управлінні КДБ по лінії культури, був переведений в 5-е управління з прізвиськом «Культ-привіт, Пиздоля», скорочено - «Культ-привіт» або ж «Пиздоля» залежно від ситуації, або ж «Той, що бігає попереду паровоза», або ж паротяга, як уточнював Левко Нежердецький.
Він був цибатий, стрункий, з довгими спортивними ногами, трохи заширокими стегнами, як на розмір плечей, одягнутий в темно-сірий костюм, світлосіру сорочку, краватку з поздовжніми смужками і значком Фелікса Едмундовича Дзержинського на лацкані піджака. Його зачіска була такою, ніби він щойно повернувся від перукаря. В КДБ була власна перукарня, яка містилась навпроти будівлі КДБ на першому поверсі їдальні у вестибюлі на вулиці Ірининській, названої на честь дружини київського князя Ярослава Мудрого Ірини (до хрещення - шведська королівна Інґіґерда), яка, охрестившись на Русі, побудувала церкву саме на тому місці, де потім було збудовано Київську міську управу і яку наразі займав Центральний апарат КДБ УРСР. Перукарка Люсьєна раз на тиждень командою ад’ютанта Федорчука капітана Дзеньзібара, на прізвисько «Цеденбал», бо мав такі ж вузькі кліпи, зачіску і кругле обличчя, як і у лідера Монгольської Народної Республіки (МНР) Юмжагійна Цеденбала, десь під кінець робочого дня брала свій інструмент і йшла до кабінету голови КДБ УРСР на четвертому поверсі. Двері кабінету причинялися, прийом відвідувачів припинявся, на сторожі стояв капітан Дзеньзібар. Особиста друкарка голови КДБ Ліда Писанка в сей час працювала на своїй машинці так, ніби вона натискала гашетку кулемета. Рівно через годину Люсьєна, білявка, з голубими очима, круглими персами і такої ж форми сідничками, полишала кабінет Федорчука, проходила через приймальню, опустивши очі долу. Друкарка Писанка, з виразом обличчя Анки-кулеметниці у бою чапаєвців з білогвардійцями, двома обоймами пальців вистрілювала довгу і прицільну чергу в спину Люсьєни, але вона на те не зважала. Люсьєна мала теплі і м’які долоні; коли вона у перукарні пов’язувала шию чергового клієнта простирадлом, чи поправляла волосся, у того неодмінно тепліло в промежині. Люсьєна була майстром своєї справи, мабуть, найкращою перукаркою міста Києва, тож не тільки у старшого лейтенанта Бездолі, а й у всіх працівників КДБ УРСР, зачіска завше була перфектною.
- Товаришу генерал! Старший лейтенант Б-б-б-бєз-з-ззздоля прибув за вашим наказом! - клацнувши закаблуками і ніби вистреливши своїм прізвищем, доповів Бездоля. Ноги у нього були трохи клишоногими, завдяки чому клацав підборами він так, як нікому в Управлінні не вдавалось.
- А, товариш Бяздоля, - промовив генерал Свєтков. - Сідайте. Я готую матеріали на колегію, на якій планується провести обговорення питань стосовно заходів, спрямованих на недопущення створення на території республіки широко розгалуженого антирадянського націоналістичного підпілля з використанням методів терору і диверсії, в якому головну роль грають представники творчої інтелігенції. Хотів би, щоб ви особисто доповіли мені про оперативну обстановку по лінії боротьби з ідеологічною диверсією противника, спрямованою в середовище радянської творчої інтелігенції на ділянці вашої агентурно-оперативної діяльності, що стосується до артистів і письменників. За даними, що надходять з різних джерел, противник продовжує посилювати підривну діяльність, виношуючи наміри використовувати у своїх ворожих цілях деяких артистів, письменників і художників, які відірвалися від народу. Нуте.
Старший лейтенант Бездоля любив, коли його викликали до начальства, він завжди був готовий до звіту і йому було що звітувати.
- Складна, товаришу генерал, оперативна обстановка, - почав він доповідь, - при тому, що політична обстановка весь час поліпшується, як вказує перший заступник голови КДБ УРСР товариш генерал Муха Степан Несторович, а оперативна погіршується у зв’язку з посиленням ворожої діяльності іноземних спецслужб і підривних центрів та внутрішніх антирадянських елементів. Проте, доповім вам, оперативна обстановка на моїй ділянці оперативної діяльності контролюється по всіх параметрах. Ми, спільно з периферійними підрозділами, виявили і припинили шість спроб підготовки намірів до зради Батьківщини у формі втечі за кордон шляхом неповернення в СРСР з боку артистів у період запланованого виїзду на закордонні гастролі.
Генерал Свєтков вийняв із сейфу квартальну звітність, знайшов місця, де занотовувались показники відділу майора Каламарчука і далі слухав доповідь старшого лейтенанта Бездолі, звіряючи її з документом, що лежав перед ним.
- Здійснено їхню профілактику, - продовжував доповідати старший лейтенант Бездоля, - і, через органи ОВІР та Міжнародний відділ ЦК Компартії України, відведено від поїздки за кордон. Серед виїздних колективів нами також виявлено одинадцять фактів ідеологічно невитриманих висловлювань, сімнадцять випадків порушення комуністичної моралі у формі розпиття спиртних напоїв на робочому місці і встановлення позашлюбних інтимних стосунків, у тому числі три - гомосексуальні, вилучено журнал «Плейбой» політично шкідливої спрямованості, нелегально завезений одним з невстановлених артистів на територію нашої країни під час попередніх гастролей і таємно поширюваний серед деяких ідеологічно не витриманих членів колективу хору. Стосовно осіб, які допустили негативні прояви, здійснено ідейно-виховний вплив через органи внутрішніх справ, народних дружинників, профспілкові і комсомольські організації за місцем роботи, а також громадськість за місцем проживання, інформовано партійні органи.
- З цим ясно, за кордон треба випускати винятково відданих нашій Батьківщині і партії і кристально чистих представників радянської творчої інтелігенції, пропагандистів і агітаторів радянського способу життя. «Плейбой» доповісте мені, - наказав Свєтков. «Сам подивлюсь і жінці покажу, вона такі штучки любить», - вирішив він.
«Навіщо я йому бовкнув про «Плейбой»? Ще й сам не надивився, а тепер треба віддати, і з кінцями», - покартав себе Бездоля.
- Так, з танцюристами ясно. Яка оперативна обстановка по інших лініях ідеологічного захисту радянської інтелігенції? - Генерал Свєтков зробив запис у чорному нотатнику.
- У мене на контролі перебуває розробка на колишнього режисера кіностудії імені Довженка Сергія Параджанова 7), яку веде 5-й відділ УКДБ по місту Києву і Київській області.
- Яка окраска справи?
- Зрада Батьківщини у формі втечі за кордон шляхом неповернення в СРСР та антирадянська агітація і пропаганда у формі українського буржуазного націоналізму.
- Куди цей Параджанов збирається тікати?
- Збирався, товаришу генерал. В Колумбію. Його через союзний Комітет з питань кінематографії було запрошено туди на кінофестиваль з фільмом «Тіні забутих предків». З Москви на Київську кіностудію імені Довженка було надіслано запрошення і квиток до Колумбії. Він з цим запрошенням і квитком бігав по кіностудії з кінця в кінець, всім показував і демонстративно заявляв: «Білєт только в одін конєц, білєт только в одін конєц, білєт только в одін конєц!», - натякаючи, що він з Колумбії в СРСР не повернеться. Після цього йому за нашиму сигналом через Міжнародний відділ ЦК КПУ поїздку анулювали з метою недопущення зради Батьківщини у формі неповернення і з кіностудії звільнили. І директора кіностудії Цвіркунова 8) теж звільнили за сприяння Параджанову та ідеологічно не витримане керування студією. Цвіркунов написав заяву про звільнення за власним бажанням і її задовільнили.
- Дарма, треба було звільняти з доганою. Зі зрадою Батьківщини, зрозуміло, захід щодо недопущення зроблено вчасно.
- Так, товаришу генерал, тепер ми все робимо вчасно. Політична короткозорість і оперативна безпечність, це було до мене, ще при Каллашеві, дозволили вчинити зраду у формі неповернення на Батьківщину головному хормейстеру Київського театру опери і балету Колеснику разом з сім’єю. Я тоді ще у 5-му управлінні не працював. Тепер ми посилили пильність і більше таких випадків не допустимо.
- Так, той провал в роботі органів державної безпеки стався за часів безвідповідального Каллаша. А в чому полягають прояви Параджанова у формі українського буржуазного націоналізму?
- Після арешту Івана Дзюби, з яким він був близько знайомий, Параджанов серед оточення неодноразово заявляв, що нібито арешт Дзюби здійснено незаконно, в знак протесту він сам стає українським буржуазним націоналістом і, допоки Дзюбу не буде звільнено, в харчуванні переходить виключно на український борщ та національне сало, хоча за національністю він не належить до українців і народився не на Україні. Як свідчать дані агентури і «наружки», Параджанов справді з того часу ніякої іншої їжі, крім борщу по-українськи та сала, до звільнення Дзюби демонстративно не вживав, хоча походженням він грузинський вірменин.
- Даний факт є ще одним свідченням про те, що у боротьбі проти існуючого ладу в республіці під крилом українського буржуазного націоналізму об’єднуються антирадянські сили усіх напрямків і національностей: і дисиденти, і кримські татари, і євреї, і баптисти-розкольники, і грузини та інші особи кавказької національності. - Генерал Свєтков олівцем записав кілька слів на проекті доповідної записки.
- Так, товаришу генерал. - Старший лейтенант Бездоля помовчав, поки генерал Свєтков закінчив писати. - Навіть тоді, коли до Параджанова приїздила в гості французька кіноактриса Марина Владі разом зі своїм чоловіком Володимиром Висоцьким, він демонстративно їв тільки борщ із сметаною, підкреслюючи такою поведінкою, що є запеклим українським націоналістом. Він і Висоцького та Марину Владі пригощав борщем і салом, хоча живе у будинку на площі Перемоги, де на першому поверсі працює кафе «Рускіє пєльмєні».
Генерал Свєтков не знав, де в Києві на першому поверсі будинку на площі Перемоги розташовано кафе «Рускіє пєльмєні»; чесно кажучи, капусняк і перлова каша йому набридли, захотілося з’їсти каструлю пельменів, він подужав би, Євдокія Степанівна готує смачні пельмені, тільки не любить возиться с тістом, треба буде дати їй завдання, - подумкував генерал Свєтков, - на завтра, а сьогодні треба ще дотискувати старшого лейтенанта Бездолю, оскільки без квитка і Пугачової, ні пельменів, ні чогось іншого від Євдокії Степанівни годі було дочекатися, - і все це генерал Свєтков прекрасно розумів.
- «Домашня кухня» є при кафе «Рускіє пєльмєні»? - поцікавився він.
- Є, товаришу генерал, аякже! Тільки Параджанов відмовився користуватись її послугами. Він сам ходив на базар, Сінний ринок, недалеко від площі Перемоги, колишнього Євбазу, сам вибирав продукти для борщу і сало, кожний продукт пробував на смак і торгувався до того, що весь базар збігався послухати.
Генерал Свєтков не знав, де розташовані Сінний ринок, площа Перемоги та колишній Євбаз, він попрацював у Києві лише три роки, на службі перебував з ранку до пізньої ночі і з містом ще не встиг ознайомитися та й бажання у нього не виникали. Його шофер Мусій Бідуля, напевно, знав, де знаходиться кафе «Рускіє пєльмєні» і Сінний ринок. «Треба дати завдання Бідулі, щоб взяв каструлю морожених пельменів, якщо жінка не захоче поратись із тістом, і вибере сало, він уміє не гірше Параджанова, - вирішив він. - Порівняємо, чи не краще воно від нашого, мархальовського».
- Так-так, значить, демонстративно займався публічною антирадянською агітацією і пропагандою в усній формі з окраскою український буржуазний націоналізм. На якій стадії перебуває розробка Параджанова?
- На стадії завершення, товаришу генерал. 5-м відділом УКДБ проведена комбінація з використанням міліції, в результаті якої Параджанова заарештовано і засуджено до п’яти років ув’язнення по статті 122 частина друга Кримінального кодексу УРСР за мужолозтво.
- Він гомосексуаліст?
- Демонстративно заявляв. Щоб і в сексуальних стосунках не бути схожим на радянських людей. Каже, що він вільний митець і геній, не залежний від канонів і узвичаєних норм.
- Так, це відкрита антирадянська агітація і пропаганда і демонстрація капіталістичного способу життя. Антирадянщики діють тотально, по всіх напрямках, намагаючись підірвати основи нашої ідейності, моралі та соціалістичного ладу. - Генерал Свєтков зробив напис на проекті доповідної записки, сіпнув себе за вухо, помислив і занотував думку, яка, очевидьки, виникла у нього в голові, ще й у своєму червоному записнику. - То добре, що Параджанова посадили за гомосексуалізм і в такий спосіб припинили його антирадянську діяльність. Силами міліції?
- Так, силами міліції.
- Наші «вуха» у припиненні ворожої діяльності Параджанова непомітні?
- Ні, товаришу генерал. Працівники 5-го відділу УКДБ досвід мають. Заходи проведені силами органів внутрішніх справ. І покарання він відбуває в колонії для кримінальних злочинців, а не політичних.
- Так-так, це добре, що не для політичних, а кримінальних. В місцях ув’язнення Параджанов перебуває під надійним контролем?
- Так точно, кожний крок його фіксується. Закордонні представники підривних центрів, такі, наприклад, як… хвилинку, товаришу генерал, я прихопив свою звітність, зараз прочитаю. - Бездоля вийняв з течки товстий документ, погортав і продовжив: -…як підозрювані у причетності до зарубіжних спецслужб та центрів ідеологічної диверсії французи Жан Маре, Марина Владі і Ельза Тріолє, італійці Альберто Сорді і Фредеріко Фелліні, шведи Інґмар Берґман і Бібі Андерсон, колумбійці Гіральдо Кастро і Кастро Сааведра…
- Ага! Колумбійці! А Параджанов мав на меті зрадити Батьківщину в Колумбії? Прокололись колумбійці!
- Так точно, ми його туди не пустили,…американці Френсіс Коппола, Аль Пачино і Марлен Брандо, режисер з Югославії Младомир Джорджевич і співак Джорджи Мар’янович та інші вимагають від радянського уряду особистого побачення з Параджановим та його звільнення. З метою недопущення можливих зв’язків емісарів зарубіжних антирадянських центрів з Параджановим, безконтактних - шляхом використання легальних і нелегальних каналів листування, а також контактних - шляхом зустрічей у місцях виконання покарань, ми періодично переводимо його з однієї колонії в іншу.
- З кіно і танцями ми розібралися, і то добре, що Параджанов рухається. А чому не рухаються у вас заходи по зв’язках об’єктів централізованої справи «Блок» з числа письменників? Я маю на увазі «Радикала» 9) і «Шамана» 10), які створили на Україні націоналістичне підпілля і мають підтримку з боку академіка Сахарова для зв’язків з закордонними підривними центрами ідеологічної диверсії. Справи перебувають на контролі у керівництва КДБ УРСР і КДБ СРСР! Чому ми безборонно продовжуємо надавати їм змогу займатися активною антирадянською діяльністю в легальній і нелегальній формах?
- Рухаються, товаришу генерал! Скоро посадим, справи перебувають на стадії реалізації. Останнім часом шляхом арешту через органи внутрішніх справ нам вдалось локалізувати їхні спроби, спрямовані на залучення до підпільної націоналістичної організації близького знайомого «Радикала» об’єкта справи оперативної розробки ДОР на «Ескулапа» 11), який висловлював терористичні наміри.
- Терористичні наміри? Хто цей «Ескулап»?
- «Ескулап» - дільничий лікар в селищі Конча-Заспа. Там мешкають працівники господарського двору, що обслуговують урядові дачі, і «Радикал», який пристав у прийми до однієї з працівниць санаторію ЦК Компартії України «Жовтень» - вона працює там хіміком-лаборантом, об’єкт ДОР «Рената» 12). Вона перевіряє якість питної води і має в господарському дворі службову квартиру. «Радикал» познайомився з нею, коли відпочивав у санаторії. Після того, як його увільнили з посади секретаря парткому Спілки письменників і його остання дружина забрала у нього квартиру, машину «Волгу» і дачу в Кончі-Озерній за аліменти, він виявився бездомним. Тому знайшов помешкання у «Ренати» і там переховується, де ми його встановили. Захід щодо запобігання залучення у підпільну організацію «Ескулапа» ми провели учора. Я доповів полковникові Бердишеві, коли він збирався на явку зі своїм агентом «Лютим».
- Серйозна інформація, вона цілком відповідає стратегії і тактиці закордонних центрів ОУН щодо створення в республіці широко розгалуженого націоналістичного підпілля та використанням методів терору і диверсій. Які практичні терористичні наміри виявлено в діях «Ескулапа»?
- «Ескулап» разом з «Шаманом» і «Радикалом» у присутності «Ренати» випив пляшку вина, яку приніс сам. Власне, сам випив, тому що «Шаман», «Радикал» і «Рената» - вегетаріанці-сироїди і спиртного не вживають. Потім став вихваляти «Радикала». Казав, що прочитав ще в школі його твори і захоплювався ними, а найбільше романом «Вітер в обличчя» про розкриття ворогів народу, шпигунів і шкідників. Не розуміє, за що «Радикала» виключили з партії і Спілки письменників. Заявив: «Усіх цих комуняк на чолі з Щербицьким давно треба поставить до стінки як ворогів народу і шкідників! Я б їх сам перестріляв! Хіба це комуністи? Я їх знаю по дачах! Комуняцьке бидло, яке сидить на шиї у народу, а справжніх комуністів виключають зі своєї партії». Приблизно так, в заувальованій формі. Контакт і розмову «Радикала» і «Ескулапа» зафіксовано технікою, якою обладнано квартиру, де проживає «Радикал» у «Ренати».
- Переконаний антирадянщик! Ясно, звідки у нього з’явились терористичні наміри! На причетність до справ на «Сажотруса» і «Мазилу» перевірили?
- Так, але він огрядний і на льодяний дах будинку вночі у нетверезому стані не залізе.
- А в тверезому? Он у нас прапорщик у тверезому стані заліз на льодяний дах, теж огрядний, упав і не вбився.
- У нього ще й алібі є, я встановив.
- У прапорщика?
- В «Ескулапа».
- До звітності про виявлені терористичні наміри включили? - Свєтков почав розшукувати на столі відомость.
- Ні, ще не встигли, я проводив захід…
- Разом з журналом «Плейбой» дасте мені запис слухового контролю, треба доповідати голові КДБ УРСР Віталію Васильовичу товаришу Федорчук. Це ж серйозний сигнал - підготовка замаху на одного із членів Політбюро ЦК КПРС! Доповідати треба негайно!
- Запис я передав полковникові Бердишу, як тільки він повернеться з явки…
- У якому він був костюмі - сірому чи синьому з іскрою?
- Здається, в сірому.
- Добре, я сам йому скажу. Яким чином проводився захід щодо запобігання злочинного задуму? Зброя, вибухові речовини, співучасники виявлені? Кажете, «Ескулапа» заарештовано через органи внутрішніх справ? Розробку в умовах утримання під вартою організовано?
- Так точно, товаришу генерал, як і Параджанова. «Ескулап» перебуває під вартою в камері попереднього ув’язнення. До нього підведено досвідченого підсадного міліцейського агента на прізвисько «Марчелло». Він здійснює на об’єкта потрібний вплив з метою примусу його до явки з повинною. Зброю для здійснення задуманого теракту «Ескулап» придбати не встиг. Але, напевно, мав намір, оскільки серед його пацієнтів зафіксовано декілька мисливців, які, при потребі, можуть дати відповідні показання. Захід щодо його локалізації проходив складно. Довелось здійснити цілий ряд оперативних комбінацій та експериментів. Спочатку ми спробували через органи міліції підставить «Ескулапу» агента із числа жінок легкої поведінки, які працюють по інтуристах, тобто валютних проституток. Вона мала завдання зімітувати факт її зґвалтування під час статевого акту. Планувалось, що в засаді поблизу місця акту буде перебувати бригада міліції, щоб накрити «Ескулапа» на місці злочину і заарештувати його. Проте об’єкт на контакт з цією жінкою не пішов, як вона не старалась, а діваха така, що навряд чи хто б перед нею встояв.
- Битий шельма! Прожжоний конспіратор і екстреміст!
- Так, одначе він від нас не сховався, ми обрали інакший шлях. Нам вдалось задокументувати факт отримання «Ескулапом» хабаря у вигляді банки розчинної кави від пацієнта, якому він виписав лікарняний листок непрацездатності. Матеріали передали у слідчий відділ Київського міського Управління внутрішніх справ, який порушив по цьому факту кримінальну справу проти «Ескулапа». Я дав відповідні вказівки начальнику Управління внутрішніх справ міста Києва генерал-майору міліції товаришу Захарову стосовно подальшої розробки «Ескулапа» і притягнення його до кримінальної відповідальності за хабарництво.
- Правильно, таким чином у нас буде менше притягнутих до кримінальної відповідальності за державні злочини дисидентів та інших ворожих елементів, щоб зарубіжні ворожі голоси менше брехали. Це вимога голови КДБ СРСР Юрія Володимировича товариша Андропова. Тактика змінилась, тепер в тюрми і психушки дозволено пакувать лише в крайніх випадках. А не вийде так, що «Ескулап» організує з числа співкамерників терористичну банду, враховуючи його наміри і зв’язки в Кончі-Заспі?
- Виключено, товаришу генерал, він перебуває повністю під контролем підсадного міліцейського агента «Марчелло».
- «Марчелло» - надійний помічник? Цим міліцейським агентам не завжди можна довірять, можуть продати.
- Я це запитання поставив генералу міліції товаришу Захарову. Він сказав, що «Марчелло» один з найнадійніших і перевірених у їхньому агентурному апараті «штик», слово у нього залізне. Генерал міліції товариш Захаров, як доказ, навів такий приклад. «Марчелло» було вже засуджено тричі за шахрайство і ще дві кримінальні справи проти нього перебувають у стадії розслідування. Він встиг після останньої відсидки, перебуваючи в агентурному апараті органів внутрішніх справ, нашахраювати на п’ятсот тисяч рублів в різних містах України, остання - в Києві, де він обіцяв довірливим громадянам сприяння у придбанні автомобіля «Волга» ГАЗ-24 через відділ збуту Горьківського автомобільного заводу. Зі слів генерала міліції Захарова, «Марчелло» має одну таку особливість. Під час відбуття покарання в місцях ув’язнення він підряд вступає в інтимні стосунки з усіма жінками, незалежно від їхнього правового статусу: ув’язненими, розконвойованими, на пересилці, представницями постійного контингенту з числа обслуговуючого персоналу, дружинами офіцерів і прапорщиків внутрішніх військ та іншими їхніми родичами тощо. Обмежується тільки віком: від вісімнадцяти до п’ятдесяти п’яти років.
- На якому ґрунті?
- Генерал Захаров казав, що і на ґрунті, і в ліжку, і сидячи, і навстояк, і ра…, вибачаюсь,… й іншими способами. Це ж у колонії чи поселеннях…
- Я питаю, з яких мотивів, можливо, з метою дискредитації та компроментації він вступає в статеві зв’язки?
- Чисто сексуальному, жінкам подобалось, товаришу генерал. Коли він перетрахав, я вибачаюсь, переспав під час останньої відсидки з усіма жінками в зоні, начальник колонії у званні підполковника внутрішніх військ викликав його до себе в кабінет. Попросив, щоб він не вступав в інтимні стосунки з його власною жінкою, яку начальник колонії мав намір перевезти з попереднього місця служби. «Марчелло» дав слово, він сказав: «Гражданін начальнік, вєк волі нє відать!» - і не порушив його до кінця свого дострокового звільнення, тобто жінка начальника колонії залишилась незайманою ним. Генерал міліції Захаров запевнив, що з урахуванням особливостей характеру «Марчелло» та його кавказької національності це досить вагомий аргумент на користь надійності агента. Якщо він дав слово, то ніколи вже від нього не відступить, воно у нього залізне. Нам він дав слово, що не проколиться і завдання виконає. «Вєк волі нє відать!» - присягнувся. Абрек!
- Еге-е-е ж, вагомий… «волі нє відать»… «абрек»… - протягнув генерал Свєтков. - Ну що ж, повіримо в оперативні таланти і надійність «Марчелло». Копію характеристики «Марчелло» запитайте у генерала міліції товариша Захарова і доповісте мені, я почитаю, а потім долучите до розробки на «Ескулапа».
- Я розробляю легенду використання «Марчелло» в якості посередника між «Ескулапом» і «Радикалом» з метою виявлення інших учасників створеної «Радикалом» антирадянської організації. Він має завдання дізнатись у «Ескулапа» адресу «Радикала», щоб потім від імені «Ескулапа» відвідати його за місцем проживання у «Ренати» і дізнатись про його наміри щодо створення підпільної антирадянської організації. «Радикал» заявляє, що він і його поплічники діють виключно легальними методами, в той час, як випадок з терористичними висловлюваннями «Ескулапа»…
- Тактичні прийоми, щоб закамуфлювати справжні наміри боротьби з радянською владою. Із застосуванням диверсії і терору. Почерк бандерівців. Продовжуйте доповідати по інших справах.
Генерал Свєтков зробив позначки у чорному нотатнику, глянув на стелю, сіпнув себе за вухо і знову вимогливо поглянув на старшго лейтенанта Бездолю, чекаючи від нього продовження доповіді.
Старший лейтенант Бездоля розкрив рота.