Марія Василівна відключилась, Федорчук ще трохи потримав трубку ВЧ-апарату біля вуха, у якій після відбою залунали короткі гудки, проте не такі, як у звичайного телефона - пі-пі-пі, а з переливами, як у солов’я: тірлі-тірлі-тірлі-та.
В кабінеті він був один і не клав трубки на важелі, продовжуючи притискувати її до вуха і слухати приємну музику шифрованої системи урядового зв’язку.
Зненацька у нього в голові, чи десь в іншому місці, переливчасті звуки урядового телефону перетворились в мелодію, яку колись він, вже давно, почув в Австрії, коли після війни після «СМЕРШУ» служив у Відні в Особливому відділі військової контррозвідки, здається, на концерті, який давали для окупаційних військ австрійські музиканти, а вчора ту музику впізнав у кабінеті Генсека. Тоді, у Відні, майже весь концерт він пронудьгував, лише звернув увагу на одну мелодію, яка видалась йому приємною, запитав дружину, що то за музика, дружина сказала: «Турецький марш» Моцарта, і запам’ятав мелодію: «Тірлі-тірлі-тірлі-тірлі-тірлі-тірлі-тірлі-та». Опісля він кілька разів чув її по радіо, вона приємно нагадувала йому про Відень, але не скільки про Відень, стільки про той момент, з якого розпочався його розгонистий кар’єрний злет, оскільки майже другодні, чи трохи пізніше, він отримав призначення начальника Управління особливих відділів Північного групування радянських військ у Східній Німеччині.
Федорчук обережно поклав рурку на важелі апарата, музика припинилась, і він натиснув на кнопку виклику свого ад’ютанта.
В отворі дверей з’явилась голова капітана Дзеньзібара.
Федорчук махнув рукою:
- Хай заходять.
Члени колегії знову розсілися по своїх місцях, Федорчук хвильку помовчав, повертаючись з Відня, Берліна і Москви до свого кабінету у Києві. Багнистими очима подивився на Свєткова, потім на Рябовола, подумав: «Сьогодні загострювати ситуацію недоцільно, навіщо перед засіданням Політбюро зайві проблеми?» - і сказав:
- Взагалі-то ви, Рябоволе і Свєтков, занадто круто ставите питання, тессезеть. Ну, надів чоловік вишиту сорочку, тессезеть, ну й що? Де, в Статуті чи в інших нормативних актах КДБ СРСР записано, що оперативному працівникові забороняється, тессезеть, коли він у цивільному, носити українську національну одежу і що червоно-чорний колір символізує бандерівський прапор? Це ж тільки ми знаємо, та ще - бандерівці, зовнішні і внутрішні, ті, що воювали в УПА, знають. Скільки їх залишилось в республіці? Окремий облік є?
- Кожний бандерівець облікований згідно з інструкцією про оперативний облік, - відповів Свєтков.
- Мало. Створити окремі списки з усієї республіки, взяти на облік не тільки учасників, але й їхні зв’язки, дітей, онуків, на кожного завести КНД 5). Щоб жодний бандерівець чи пособник, тессезеть, не залишався поза увагою наших органів. Четвертак хай підготує розпорядження для всіх органів на місцях і доповість про хід роботи на колегії. Це буде наша база для остаточного розгрому українського націоналізму і повного його викорінення, тессезеть. Але робити все треба поступово, не порушуючи, тессезеть, соціалістичної законності і не нагнітаючи обстановки, щоб у когось не виникла думка, що український буржуазний націоналізм має в радянському середовищі занадто міцні позиції. Шум нам не потрібен. От і питання про виключення майора Бузини з лав КПРС може дійти до ЦК Компартії України, там нас можуть запитати: «Як же ви боритесь з українським буржуазним націоналізмом, якщо ваші працівники, тессезеть, ходять у вишиванках, як артисти хору Верьовки чи ансамблю Вірського, і ви за це їх караєте в партійному і службовому порядку?» Навіщо привертати зайву увагу, тессезеть? Можливо, майор Бузина і не пов’язував носіння сорочки з демонстрацією бандерівщини і пропагандою ОУН-УПА та петлюрівщини? Він же не шаровари надів, хоча і в шароварах не забороняється, тессезеть, танцювать. То що ж, у вишиванці і шароварах ми повинні відсилати його до бандерівців у Карпати чи до дисидентів у мордовські табори? Як відомо, у нас культура змістом комуністична, а формою - національна, тессезеть. Хочеш у вишиванці і шароварах танцювати - будь ласка, бажаєш на трембіті грати - ми не вправі забороняти, тессезеть. Соціалістичну законність після арешту Берія завдяки мудрій політиці нашої партії відновлено, ми не маємо права перегинати палку. Чи не так, Степане Нестровичу?
- Алеж не офіцерам КДБ у вишиваних сорочках з червоно-чорною символікою, Віталію Васильовичу! - встав на підтримку Рябовола і Свєткова генерал Муха. - Я бачу, що цей Бузина - закінчений бандерівець і петлюрівець! Він не з нашого гортду! На підігріванні нездорових настроїв шляхом демонстрації націоналістичних атрибутів Бузина не зупиниться!
- За оперативними даними наших закордонних джерел, червоно-чорні прапори має підпільна негритянська організація «Чорна варта» в США. Під цими прапорами вона підняла збройне повстання в Окленді, штат Каліфорнія, яке було жорстоко придушене при участі військових формувань армії США. При цьому, використовувались броньовані гелікоптери «Апачі» і ракетні установки середньої дальності типу «Мінітмен», «Найк-Аякс» і «Найк-Геркулес», знищено кілька тисяч демонстрантів, - сказав генерал Крякушко, заступник Федорчука з розвідки.
- А тут не встигнеш провести обшук в якогось задрипанця, що називає себе дисидентом, і вже ґвалт на весь світ! - обурено вигукнув генерал Четвертак, куратор 5-го управління.
- Василю Омеляновичу, - невдоволено зреагував на репліку генерала Крякушка генерал Рябовіл, - ви хочете сказати, значить, що майор Бузина одягнув вишивану червоно-чорними хрестиками сорочку в знак підтримки боротьби американських негрів за свої права, протестуючи проти придушення їх визвольного повстання?
- Ні, - відповів генерал Крякушко, - я хочу сказати, що в оперативній роботі, - генерал Крякушко зробив наголос на слові «оперативній», - в оперативній роботі треба враховувати всі нюанси. Може, майор Бузина збирався провести якийсь конспіративний захід під виглядом бандерівця?
- Не взявши дозволу у начальника Управління? - саркастично перепитав Рябовіл. - Треба враховувати особливості, Василю Омеляновичу, ви й враховуйте їх у своїй оперативний роботі. - Рябовіл не любив, коли йому натякали, що він буцімто не знає, що таке «агентурно-оперативна робота». - Але не тоді, коли мова йде про демонстрацію націоналістичної атрибутики оперативними працівниками. Я не бачу тут ніякого зв’язку між боротьбою американських негрів за свої права і націоналістичною символікою, яку демонструє офіцер КДБ перекинчик Бузина. Я вважаю, що, якщо не припинити його вилазки, то наступного разу він убереться в петлюрівський жупан, візьме тризуб і в яловичих чоботах, змащених дьогтем, співаючи антирадянський гімн «Ще не вмерла Україна», значить, почне влаштовувати погроми у Києві! Який з нього офіцер КДБ? До того ж ми сьогодні на засіданні колегії розглядаємо питання не лише про майора Бузину, а про рівень виховної роботи у 5-му управлінні - взагалі і зокрема.
- Так, питання дозріло чи, може, й перезріло, - погодився генерал Муха. - Мені доповідало керівництво 9-ї служби, що в них є серйозні претензії до деяких працівників 5-го управління, які не утримують офіцерську форму в належному стані, допускають серйозні порушення стройового вигляду під час святкових заходів на Хрещатику. А нічого важливішого в роботі органів КДБ, аніж забезпечення безпеки і порядку під час святкових заходів при участі партійного керівництва, немає. Останній раз, коли я дав вказівку офіцерам КДБ на святкові заходи одягати парадну форму, з 5-го управління один майор на парад прийшов у парадній шинелі, польових галіфе і штиблетах типу таврічеського князя Попандопуло, як доповідав мені підполковник Вєтровєєв з «дев’ятки»…
- Уже й Попандопуло з’явився у 5-му управлінні? У парадній шинелі і штиблетах! Справді, так недовго і до петлюрівщини чи махновщини докотитись. Те-е-ек, Свєтков, коли у вашому підрозділі останній раз оголошувалася тривога? Якого числа і місяця? - Федорчук повернувся до начальника 5-го управління.
- Доповідаю, товаришу голово… Точно не можу доповісти, товаришу голово, - набрижив лоба генерал Свєтков. - Треба подивитись в план. Згідно з планом мобілізаційної готовності навчальна тривога цього року передбачена влітку перед стрільбами. Це так ведеться з часів Каллаша - тривога щороку перед виїздом на полігон.
- Якого Каллаша? Каллаш, Каллаш! Через слово - Каллаш! Не нагадуйте мені прізвище цього перевертня! Каллаш, а разом з ним і Шульженко 6), хай земля йому на Байковому буде пером, вчасно він, тессезеть, помер, розбестили 5-е управління, загравали з націоналістами і довели політичну і оперативну обстановку в республіці до крайньої межі! Якби ми не об’єднали всі справи і матеріали в централізовану справу «Блок» і не провели арешти ватажків націоналістичного підпілля, то отепер над нашим будинком майорів би жовто-блакитний прапор, тессезеть, а ми з вами сиділи б не тут, а там, де нині сидять фігуранти справи «Блок»! В мордовських і псковських таборах! Чи вони б нас пожаліли?! І що це за план, коли тривогу оголошують раз на рік? Офіцери КДБ повинні безперестанно перебувати в постійній мобілізаційно-бойовій готовості і з внутрішнім передчуттям тривоги, тессезеть! - Федорчук кинув олівець на стіл. - Те-е-ек, планові тривоги для всіх підрозділів КДБ УРСР, крім госпвідділу і медслужби, проводити щоквартально, а позапланові - щомісячно! Степане Несторовичу, дайте вказівку військово-мобілізаційному відділу оголосити сьогодні вночі тривогу для 5-го управління. Сьогодні!
Генерал Муха кинув коротко:
- Буде зроблено!
- І виконати особливе завдання по Бузині, про якого тут мова. Хай мобвідділ зафіксує через чергового на вхідних дверях в КДБ, наскільки вчасно майор Бузина прибуде на сигнал тривоги, - звичайно ж, вкупі з іншими офіцерами, - подивиться, у якому стані у Бузини офіцерська форма, табельна зброя. Чи підшитий, тессезеть, комірець на гімнастерці, чи почищені чоботи? Я впевнений, що Бузина - нехлюй, комірець у нього не підшитий і чоботи відтоді, як він їх отримав зі складу, ні разу не чистив, тессезеть. Старшим оперативним черговим на ніч призначити начальника 6-го відділу КДБ полковника Кондратьєва. Хай і він підключиться до перевірки, зокрема тривожних чемоданів офіцерів - чи є там усе належне для виконання службових обов’язків в умовах надзвичайного стану: компас, офіцерська лінійка, бінокль, ліхтар з запасом живлення, планшет, тридобовий запас харчів, тепла білизна і так далі. І чи немає там чогось зайвого, такого, що й на кримінал може потягнути? Може, хтось після останніх стрільб поклав у чемодан невистріляні набої, таємний запас для наступних стрільб, щоб виконати шляхом шахрайства встановлені нормативи? Може, й Бузина? А переховування незареєстрованих набоїв тягне за собою кримінальну відповідальність. Полковник Кондратьєв знає, як проводити такі шмони. Збір оперативного складу Управління о другій годині ночі у вестибюлі на першому поверсі. На КПП, Степане Несторовичу, поставити грамотного офіцера з комендантського відділу для хронометражу в журналі часу прибуття по тривозі усього складу. Спізниться хтось на п’ять хвилин - догана, на десять - сувора, більше - знаєте самі, які повинні бути стягнення.
Муха поспіхом записував у нотатник все, що говорив Федорчук.
- Зрозуміло, Віталію Васильвоичу - аж до! Дозвольте підняти по тривозі взвод прапорщиків комендантського відділу на випадок виникнення можливих вводних, наближених до бойової обстановки? - на хвильку він відірвав голову від записів.
- Дозволяю, - погодився Федорчук.
- З боєприпасами, щоб все було, як у бою з бандерівцями?
- Прапорщикам видати автомати з холостими патронами, але стрільб не влаштовувати. Свєткову по закінченні тривоги результати перевірки майора Бузини оформити рапортом і передати в Управління кадрів генералу Рябоволові з пропозиціями стосовно доцільності подальшого його перебування на військовій службі в органах державної безпеки.
- Оформлю рапортом і передам, - запевнив генерал Свєтков.
- Не сумніваюсь, - глухо процідив Федорчук і звернувся до Рябовола: - Володимире Олександровичу, а хто на Іллєнка веде розробку, на якого впала підозра у передачі об’єктам справи «Блок» таємної інформації? Коли мені доповів призначений на місце Черченка начальник відділу Буряков про підозри стосовно Іллєнка, я дав наказ за недоліки в роботі з агентурою перевести його для подальшого проходження військової служби в Мордовію. Це, тессезеть, гласно, а негласно, створити по новому місцю служби умови для виявлення наших підозр шляхом проведення оперативного експерименту: посприяти, тессезеть, його контактам з колишніми зв’язками. Задум був такий, як там він себе поведе - і прищучить на гарячому 7). Він їхати в Мордовію відмовився, написав рапорт на звільнення. Ми виявили м’якотілість, дозволили йому звільнитися. І тепер він вже відкрито якшається у вишиваній сорочці з націоналістами та нашим Бузиною, який теж є прихований націоналіст чи вже знахабнів, що не приховує, користуючись нашою демократією.
- Розробку Іллєнка веде начальник 6-го відділу КДБ УРСР полковник Кондратьєв, - сказав генерал Рябовол. - Кодове прізвисько оперативної розробки «Шпак».
- Чому «Шпак»?
- На Іллєнка, коли він ще вчився в університеті, наші працівники завели добірку під цією зашифровкою. Він мав зв’язки серед націоналістично настроєних студентів і викладачів, характеризувався позитивно і його оформили в органи, прямо в Центральний апарат, проминувши проміжні підрозділи - райвідділ, обласне управління…
- От-от, оформили! Прямо в Центральний апарат! А хіба неозброєним оком не видно, що це елементарна «підстава» націоналістів, щоб ввести, впровадити в органи свого агента? Начальника слідчого відділу полковника Туркіна до розробки підключили?
- Так, слідчі чекають команди.
- Добро, я з Кондратьєвим переговорю, щось довго тягнеться ця справа. Правильно каже Свєтков, з Бузиною ми не маємо права повторити помилку, яку допустили стосовно Іллєнка, обмежившись його звільненням з органів, навіть залишили йому погони капітана запасу. Бузину звільнити з військової служби, розжалувати до рядового, негайно взяти в розробку і встановити зовнішнє спостереження! Чи він завжди дотримується правил вуличного руху, га? Порушує, а якщо порушує, то треба зафіксувати, можливо, у нього в кишенях патрони виявляться. Хай трохи походить у вишиванці, а потім примусити його разом з Іллєнком змінити одяг на інший і в інших місцях, не досить віддалених від Києва, якщо Іллєнко не захотів їхати в Мордовію.
Знадвору справа по ходу вулиці Володимирської завила сирена, Федорчук глянув через вікно униз на вулицю: червона пожежна машина промчалась повз будинок КДБ, і виття затихло.
В отворі дверей кабінету з’явилась голова капітана Дзеньзібара.
- Де пожежа? - запитав Федорчук.
- Миттю дізнаємось.
Через хвилину голова Дзеньзібара знову з’явилась в отворі дверей:
- Загорілось в підвалі на вулиці Тарасівській, ма’ть, безхатьки бавляться. Це з іншого боку військової контррозвідки, метрів сто п’ятдесят навпроти.
- Начальник Управління генерал Іванов знає?
- Зараз попереджу.
- Добро, доповіси результати.
Дзеньзібар зник.
- Але на цьому ми не повинні зупинитись, - продовжив свій виступ Федорчук. - Після тривоги за її результатами наступного ж дня підготувати мій наказ, це теж вам завдання, Степане Несторовичу, яким ми зобов’яжемо всіх атестованих працівників, прапорщиків, офіцерів і генералів, на службі носити військову форму, у цивільне перевдягатися тільки для виходу в місто на зустрічі з агентурою. Зорієнтуйте для перевірки і контролю за виконанням наказу інспекцію. Якщо зафіксують якогось працівника в приміщеннях КДБ у цивільному, бодай один раз - негайно ставити питання про службову невідповідність!
- Зробимо, Віталію Васильовичу, - дописуючи розпорядження Федорчука, сказав генерал Муха. - Є ще одна пропозиція. Майора Бузину у зв’язку із зафіксованими його контактами з Іллєнком і негативними висловлюваннями у вузькому колі щойно внесено до списку «Можливий носій «ДСП» і списку офіцерів, конспекти яких і зошити з чекістського навчання заплановані для проведення інспекторського контролю. Я дам команду інспекції, щоб зошити майора Бузини перевірив полковник Вєліканов, він знає, як це робить. У Бузини конспекти, я не сумніваюсь, мають такий же вигляд, як і його чоботи та гімнастерка. Потім начальник інспекції полковник Гребенюк оформить результати перевірки і передасть мені проект наказу про накладення на Бузину стягнення. З висновками, що випливають. Аж до!
- Ось і об’єднаємо висновки: і за результатами тривоги, і за результатами перевірки конспектів! З наукою для інших! - Федорчук стукнув олівцем по столу. - Додайте їх до матеріалів звітності про результати тривоги і передайте товаришеві Рябоволу для включення в наказ.
- Так, Віталію Васильовичу! Пора кінчати з нехлюйством і безвідповідальністю на всіх напрямах нашої службової діяльности! Партія нам цього не дозволить! - Муха піднявся. - Я скористаюсь телефоном у приймальні, щоб зразу ж передати в інспекцію вказівку стосовно зошитів майора Бузини?
- Скажіть Дзеньзібарові, він передасть. Він знає, як це зробить, щоб народ в приймальні не почув і до Бузини передчасно не дійшло.
- Так точно, товаришу голово, - сказав Свєтков, - а то цей Бузина хитрий, як Мюллєр.
- Який Мюллєр? - Федорчук не розуміючи глянув на Свєткова.
- Начальник гестапо, обергрупенфюрер СС, товаришу голово. На нього Кондратьєв і справу заводить з кодовим прізвиськом «Мюллєр».
- А-а-а, можливо. Тим паче потрібна конспірація.
В шпарці дверей з’явилась голова Дзеньзібара:
- Пожежу ліквідовано, жертв немає, за винятком…
- За винятком - Жучка здохла?
- Та ні, Віталію Васильовичу, - посміхнувся жарту Дзеньзібар. Він разом з Федорчуком їздив до Москви, знав про його зустріч з Брежнєвим і здогадувався, чого голова КДБ УРСР, його шеф, перебуває в гарному гуморі. - Два безхатьки зомліли від чаду, їх винесли надвір, і поки пожежники гасили вогонь, вони прийшли до тями і втекли… скопом і з Жучкою.
- Дай орієнтування військовій контррозвідці.
- Я вже дав, - сказав Дзеньзібар. - Генерал Іванов оголосив тривогу, і приміщення військової контррозвідки взято під оборону.
- Яка оборона? Скажи, щоб спіймали збіглих безхатьків і провели дізнання, хто вчинив пожежу. Можливо, спеціально.
- Зараз дам указівку.
- Не вказівку, а рекомендацію. По Україні, тессезеть, я старший начальник за посадою і військовим званням, але генерал-майор Іванов безпосередньо підлягає Москві - 3-му Головному управлінню. Йому вказувати, що робити, тессезеть, ми права не маємо.
- Врахую, Віталію Васильовичу, - сказав Дзеньзібар і подумки образився: «Чи я не знаю, як розмовляти з начальником Управління особливих відділів по Київському військовому округу?»
Капітан Дзеньзібар ображено причинив двері.
Федорчук застеріг образу свого джури, помовчав і, коли його голова зникла в отворі дверей, сказав:
- Питання по Бузині поки що до завтра закриваємо. По Бочонкіну провести партком сьогодні, щоб завтра обох включити в наказ.