Тим часом, генерал Четвертак, мимохіть тернувши пальцями по голій верхній губі і не знайшовши там вуса, смикнув себе за носа і продовжив:
- Ми перевірили деякі дані. Не все так просто, бієомать. Виявляється, точнісінько того дня, на який вказує дійсний член АН УРСР Ситниченко, бієомать, я маю на увазі 18 червня 1956 року, коли буцімто єгерями було зліквідовано зайшлого львівського ведмедя, який буцімто заблукав у ровенських лісах, на кордоні Львівської і Ровенської областей від рук бандерівців загинув старший лейтенант держбезпеки товариш Медведько, бієомать. Це була остання наша жертва у боротьбі з націоналістичним бандоунівським підпіллям. Після товариша Медведька нікого вже більше не вбивали, і ми розглядаємо цю дату - 18 червня 1956 року - як закінчення збройної боротьби бандерівців проти радянської влади на території України, бієомать і остаточної нашої перемоги над оунівським підпіллям.
- Так-так, - втрутився у розмову генерал Ледащий, - тут справді є підозрілі моменти. Чому це доручення потрапило на виконання до академіка товариша Ситниченка? Наскільки я пам’ятаю, він керує Інститутом ботаніки імені академіка Холодного Академії наук УРСР, тобто займається флорою, а ведмеді, наскільки я розумію, відносяться до іншої галузі науки, тобто до фауни. Фауною в системі Академіі наук займається не Інститут ботаніки, а Інститут зоології імені академіка Шмальгаузена.
- Вам краще знати, Владилене Владиленовичу, що відноситься до флори і що до фауни. Академію наук обслуговує ваше управління, 2-е, - зауважив генерал Четвертак.
- А яке управління обслуговує гуманітарну секцію Академії наук - середовище, де розплоджуються націоналістичні елементи? Ваше, 5-е управління, шановний Миколо Захаровичу! Під керівництвом вашого підлеглого генерала Свєткова! - Генерал Ледащий підняв окуляри на рівні брів і з обуренням глянув на Свєткова і потім закохано на Федорчука, шукаючи у нього підтримки.
- То було до мене, - відповів Свєтков. - Я усіх націоналістів з гуманітарної секції Академії наук вичистив за списками, поданими в ЦК. Так що звинувачення не до мене, фауна і флора до гуманітарної секції Академії наук ніякого відношення не має.
- До речі, - став на боці генерала Свєткова генерал Четвертак, - в Інституті ботаніки, який обслуговує 2-е управління, бієомать, певний час знаходив притулок відомий націоналіст і антирадянщик, один з головних фігурантів справи «Блок» Євген Сверстюк, якого пригрів, бієомать, попередник Ситниченка академік Зеров, а потім, за нашою інформацією, прикривав Ситниченко, бієомать, поки ми не втрутились. Раніше там знайшов роботу Іван Дзюба! Яке він має відношення до флори? Це ще раз підтверджує, що Сидорчук, бієомать, перебував у змові з Ситниченком, і обопільна їхня мета була, бієомать, перешкодити реалізації пропозицій наших ветеранів, які брали участь у ліквідації бандоунівського підпілля, бієомать.
- Розумієш, Четвертак, можливо, якийсь підтекст, тессезеть, у цьому збігові і є, однак його недостатньо, щоб звинуватити товариша Сидорчука в махровому націоналізмі. - Федорчук зробив вигляд, буцімто розводячи руками. - Все ж таки, він, повторюю, - відповідальний працівник ЦК КПУ, тессезеть, і до його думки треба прислуховуватися. Не треба забувати, що Комуністична партія є, тессезеть, керівною і спрямовуючою силою Радянської держави та суспільства, я в цьому повністю, тессезеть, підтримую, Степана Несторовича. Правильно я кажу, Степане Несторовичу?
- Цілком правильно, Віталію Васильовичу. Сидорчука я знаю, надійний більшовик із Західної України.
- Так, правильно каже Степан Несторович про те, що ми повинні постійно працювати під керівництвом партійних органів, а Сидорчук у даному випадку їхній представник, тессезеть, і ні в якому разі не відступати від закладених Володимиром Іллічем Леніним принципів партійного контролю, тессезеть, за діяльністю органів державної безпеки. Тому що будь-який відхід від ленінських принципів може привести, тессезеть, до політичних рецидивів порушення соціалістичної законності і радянської демократії, які мали місце в недалекому минулому, беріївщини, тессезеть. Втім, оскільки питання складне, треба порадитись для вгамування непотрібного конфлікту з першим секретарем ЦК КПУ. Принагідно Володимира Васильовича про цю та інші ситуації, пов’язані з товаришем Сидорчуком, - Федорчук глянув на годинник, - я сьогодні маю зустріч з Володимиром Васильовичем, а також до деяких, тессезеть, діячів з Академії наук, я проінформую.
- Так-так, - поспішно зауважив Муха, - Сидорчука інколи треба підправляти, він, буває, захоплюється, але кадр перспективний, партійну роботу знає.
- Не треба забувати, - не звернув уваги на репліку Мухи Федорчук, - що політична пильність і ідеологічна відповідальність для нас, тессезеть, комуністів, незалежно від місця роботи, повинні бути насамперед. Мені видається, що товариш Сидорчук не зовсім вірно, тессезеть, ставить питання про сантехніків, прибиральниць і вахтерів. Тут, я думаю, товариш Сидорчук дещо відходить від ленінських принципів партійної роботи, тессезеть, проявляє снобізм і самочинно втручається у діяльність органів державної безпеки, що може призвести до поганих наслідків.
- Так, Віталію Васильовичу, - докинув генерал Четвертак, - зарозумілий сноб і хитрий лис, цей Сидорчук, бієомать! Командує нами, а потім якийсь танцюрист зрадить Батьківщину у формі неповернення, Сидорчук - у кущі, а відповідати перед ЦК і Москвою доведеться нам. Я не хочу через цього слизняка класти на стіл свій партійний квиток!
- Володимир Ілліч говорив, що і кухарки повинні вчитись керувати державою, - продовжив Федорчук, ніби пропустивши повз вуха і емоційну супліку генерала Четвертака. - Снобізм не до лиця комуністові, який би відповідальний пост він не займав, тессезеть. Але й на скарги міністра внутрішніх справ товариша Головченка теж треба, тессезеть, реагувати…
- Віталію Васильовичу, товариш Головченко, дарма що на посаду міністра внутрішніх справ перейшов з посади заступника голови КДБ, влаштував прямо таки полювання за нашими офіцерами, - подав голос генерал Крякушко. - Нещодавно, працівники міліції незаконно затримали нашого співробітника майора Юрія Димаренка в стадії легкого сп’яніння, коли він повертався додому після зустрічі з джерелом інформації, розпивши з ним пляшку сухого вина, не маючи при собі з міркувань конспірації особистих документів, і цей випадок не поодинокий.
- Не в стадії легкого, а сильного сп’яніння, Крякушко. Як і майор Бочонкін у Львові. Він, можливо, теж скаже, що з метою конспірації проводив явки з агентурою у витверезнику. І, можливо, майор Димаренко повертався з явки. Але чомусь переходив Хрещатик не підземним переходом, а проїжджою частиною, створивши, тессезеть, аварійну ситуацію для рухомого транспорту. Там «Запорожець» замалим не врізався в тролейбус. Мені товариш Рябовіл доповідав матеріали, дочекаємось закінчення службового розслідування. І рішення, Степане Несторовичу, приймемо найжорстокіше.
- Розпаленим залізом будемо випалювати п’янство і нехлюйство в здоровому колективі працівників КДБ УРСР та його органах на місцях, Віталію Васильовичу! Аж до! - запевнив генерал Муха.
- В матеріалах є рапорти працівників міліції про те, що твій співробітник, Крякушко, відмовився, тессезеть, назвати своє прізвище, місце помешкання і роботи…
- Алеж він розвідник, Віталію Васильовичу!
- Так ось, цього вашого, тессезеть, розвідника помістили в камеру до вияснення особи, і в камері він виклично виспівував блатні пісні, зокрема, «сіжу на нарах, как король на імєнінах», тессезеть, як вказали свідки-співкамерники.
- Напевно, витримував легенду. Кожен наш розвідник її має для конспірації в роботі на випадок можливих ускладнень, щоб не розшифруватись, - пояснив генерал Крякушко.
- Така його поведінка, чи, як ви кажете, Крякушко, тессезеть, «легенда», дозволила міліціонерам зробити висновок, що затриманий, який відмовлявся назвати своє прізвище і місце роботи, є співробітником органів державної безпеки. Вони викликали оперативного чергового КДБ УРСР з його помічником і запропонували забрати свого, тессезеть, розвідника. Проте, така тенденція з боку товариша Головченка, на яку ти, Василю Омеляновичу, вказав, теж, тессезеть, має місце. Однак, думається, річ в іншому. Свєтков, дай команду, щоб полковник Бердиш доповів мені отриманий старшим лейтенантом Бездолею сигнал про виношування терористичних намірів стосовно члена Політбюро ЦК КПРС. Хай негайно занесе матеріали.
Генерал Свєтков побіг виконувати команду.
- Можливо, товариш Головченко, захоплюючись написанням своїх, тессезеть, романів, інколи забуває, що органи внутрішніх справ повинні бути помічниками партії і уповноваженого нею загону чекістів-комуністів у питаннях захисту державної безпеки і боротьби з політично шкідливими проявами, тессезеть. Щодо цього є спільний наказ голови КДБ і міністра внутрішніх справ, схвалений Політбюро ЦК Компартії України, тессезеть. Якщо Іван Харитонович, думаючи, що він більше письменник, аніж призначений партією міністр внутрішніх справ, починає забувати деякі свої обов’язки і захищає терориста у лікарському халаті, тессезеть, то, запевне, йому необхідно повністю зосередитися на літературній діяльності. Думки членів Колегії КДБ УРСР з цього приводу я теж доповім Володимиру Васильовичу, тессезеть. Хай свої романи пише на пенсії, тессезеть.
Члени колегії схвально закивали головами.
- Що ж стосується до посилення роботи по лінії боротьби з ідеологічно шкідливими проявами в середовищі, тессезеть, творчої інтелігенції, то над цією проблемою нам варто усім разом подумати і відпрацювати відповідні агентурно-оперативні і, тессезеть, профілактичні заходи з метою запобігання і їхнього безумовного припинення. Степане Несторовичу, вам особисте доручення: візьміть під свій контроль, тессезеть, питання про перейменування міст Львова і Ровно, виходячи з пропозицій наших ветеранів, тессезеть, але з врахуванням пропозицій Василя Омеляновича, щоб на цьому тижні його і вирішити.
Генерал Крякушко задоволено усміхнувся, прикривши рот рукою.
«Мудак, - сказав собі на думці генерал Четвертак, помітивши посмішку на обличчі генерала Крякушка. - Я ж йому про зволікання з листом ветеранів сьогодні розповідав. Міг би і мені запропонувати Ярославо-Галанськ і Дмитропетровськ! Але ж ні, промовчав, щоб показати себе найрозумнішим перед Віталієм Васильовичем».
Федорчук говорив тихо, спокійно, але твердо, підкреслюючи голосом окремі свої думки і позираючи при цьому один по одному на членів колегії.
Ті мовчки, не піднімаючи облич, старанно занотовували до своїх записників кожне його слово.
- Віталію Васильовичу, є пропозиція скласти комплексний план по активізації боротьби з фактами виношування намірів стосовно зради Батьківщини у формі відмови від повернення в СРСР і посилення контррозвідувального забезпечення художніх колективів, які виїжджають на зарубіжні гастролі, узгодивши його з Центральним комітетом Компартії України, - звернувся до Федорчука генерал Ледащий. - В останній час відмічається тенденція щодо збільшення кількості цих особливо небезпечних проявів, при тому, що інші відомства, які відповідають за цю ділянку роботи, виявляють пасивність, плутаючи флору з фауною, а потім виникають небажані конфлікти з партійними органами. - Ледащий злостиво подивився на Свєткова.
«Слизняк, вишкребок, фахівець по абортах, - сказав собі на думці генерал Свєтков. - Жінка з зятем на картирі влаштувала підпільний абортарій, гроші лопатою гребе, ходить в брильянтових бірюльках, як паризька мадам, а він думає, що ніхто нічого не знає. Ще й лізе туди, куди йому не слід, в компетенцію 5-го управління! Про яку пасивність він верзе? З розвідувальною мережею ЦРУ в Києві рік мудохається, а конкретних результатів нема! Де ж ваші викриті шпигуни, шановний Владилене Владиленовичу?! В СІЗО одні націоналісти сидять, бодай би одного завалящого шпигуна посадили! А йому захотілося новий план складати, ніби ми самі без нього не розберемося! Донесу колись голові про абортарій, ой, донесу!»
- Корисна думка, Владилене Владиленовичу, - схвалив пропозицію начальника управління української контррозвідки Федорчук. - Готуйте спільно з 5-м управлінням план і, тессезеть, доповідну в ЦК Компартії України, копію - в Москву Юрію Володимировичу Андропову, тессезеть. Проекти документів узгодьте з Степаном Несторовичем, тессезеть. У доповідній записці в ЦК вкажіть на необхідність посилення ідейно-виховної роботи з художніми колективами і характер ідеологічно шкідливих проявів у цьому середовищі, яке противник, тессезеть, розглядає як постійний об’єкт своїх першочергових устремлінь, у тому числі і на каналі міжнародного культурного обміну, тессезеть. Товариш Свєтков потрібні матеріали вам надасть.
«Не надам, - сказав собі на думці генерал Свєтков. - Хай сам пише. А я теж напишу. Потім подивимось, що він із пальця виссе і у кого краще вийде. «Така поведінка не личить генералові КДБ»! А сам валютних проституток з Хрещатика водить у генеральський номер нашого готелю, нібито з агентурою там працює, ще й адміністраторку Діну Олександрівну примушує прикривати свій блуд. Ой, донесу голові, ой донесу! Він мене колись допече! Моя Дуся - не мадам Боварі, окрім обручки, ніякого іншого золота не має, і я її з валютними проститутками не зраджую».
- Певна річ, Віталію Васильовичу, план ми складемо і вам доповімо, - відгукнувся Муха. - Але я хотів би розвинути вашу думку щодо посилення партійного впливу і партійного контролю за діяльністю органів державної безпеки з метою запобігання історичним рецидивам, щоб вказати на це в рішенні сьогоднішньої колегії.
- Цілком правильно, Степане Несторовичу, я ж про це і говорю. Контроль повинен бути щоденний і щогодинний. Порушення соціалістичної законності ні в якому разі не повинні допускатись органами КДБ на сучасному етапі. Органи державної безпеки, чекістські колективи повинні завжди бути з народом, працювати в ім’я народу, під керівництвом Комуністичної партії, сприяти усіма заходами і силами втіленню, тессезеть, її генеральної лінії. Цієї принциповості і непримиренності до ідеологічного противника вимагає від нас Центральний комітет ЦК КПРС і, тессезеть, особисто Леонід Ілліч Брежнєв. Це питання я обговорю з Володимиром Васильовичем, контроль посилимо. Гадаю, що і він, і всі члени Політбрю ЦК Компартії України нас підтримають, тессезеть. З рішенням поспішати не будемо, обговоримо це питання на наступному засіданні колегії при участі усіх її членів… Який порядок денний наступної колегії, Степане Несторовичу?
Муха заглянув у свій нотатник:
- «Про підривну діяльність зарубіжних центрів ОУН та їхніх однодумців в республіці, спрямовану на створення в республіці розгалуженого націоналістичного підпілля з використанням методів терору і диверсій, і необхідність підвищення рівня агентурно-оперативної роботи щодо їх виявлення і попередження».
- Доповідна записка на колегію готова? - Федорчук звернувся до Свєткова.
- Так точно, товаришу голова, друкується.
- До завтра підготувати проект доповідної записки для Володимира Васильовича з цією ж назвою. З грифом «цілком таємно», без реєстрації. Я особисто доповім матеріали на завтрашньому засіданні Політбюро ЦК КПУ. Усі оперативні прізвиська об’єктів замінити їх справжніми прізвищами.
- А як бути із «Сажотрусом» і «Мазилою»? - перепитав Свєтков. - Їхні прізвища ще ж не встановлені…
Федорчук поморщився:
- Залишити оперативні прізвиська, якщо не розшукали - «Сажотрус» і «Мазило», так і пишіть. Володимир Васильович зрозуміє, він таємниці нашої оперативної роботи і наші методи, тессезеть, знає не гірше, ніж ми. І річ не в тім, розшукали, тессезеть, чи ні. За один місяць кавалерійським наскоком таких екстремістів не знайдеш. По почерку видно, що ворожі акції здійснили підготовлені, тессезеть, диверсанти. Можливо, колишні бандоунівці чи молоді підпільники, які підпали під вплив націоналістичної ідеології. Готуйтеся до тривалого розшуку і пошуку. Але це нам усім сигнал про необхідність кардинальної перебудови роботи по боротьбі з антирадянськими, тессезеть, елементами в республіці і її посилення на всіх напрямах і об’єктах. Заспокоїлись, тессезеть, зледащіли, стали спочивати на лаврах, в СІЗО сидять дрібні пташки. А головні фігуранти, які глибоко законспірувались і на поверхню не вилізали, і звідки керували підривною діяльністю об’єктів справи «Блок», яких ми заарештували, але не всіх, поки що на свободі. І вони, тессезеть, не спочивали, чекали слушного моменту, коли ми втратимо, тессезеть, пильність.
На засіданні колегії детально обговоримо нові завдання, поставимо їх перед кожним працівником, на кожній ділянці. Втім, засідання колегії не треба чекати. Усіх об’єктів справи «Блок», які залишились, тессезеть, на свободі після її часткової реалізації, взяти під невсипущий контроль, особливо організаторів націоналістичної діяльності в республіці, таких, як «Професор», «Карга»… До речі, Степане Несторовичу, ти розібрався з ботами, у які був узутий «Мазило» під час виконання, тессезеть, антирадянського акту?
Генерал Муха погортав нотатник і доповів:
- Віталію Васильовичу, як встановлено експертизою, боти під умовною назвою «Прощай, молодість» виготовляє московська ґумова фабрика імені Ернста Тельмана і Клари Цеткін. Нами встановлено, що це - режимний об’єкт «поштова скринька 5674», який виготовляє три види продукції: протигази під умовною назвою «виріб № 1» - для потреб армії і цивільної оборони, презервативи під умовною назвою «виріб № 2» - для потреб медицини і «виріб № 3» - вище згадані боти під умовною назвою «Прощай, молодість», для потреб всього іншого населення. Практично продукцією фабрики користується половина Радянського Союзу.
- А друга половина? - запитав Федорчук.
- Перевіряємо, Віталію Васильовичу.
- Перевіряйте.
- З Москви оптові партії бот визначеного артикулу надсилались у торговельні заклади таких населених пунктів України…
- Товаришу голово, - вихопився генерал Свєтков, - пошуковими методами встановлено, що подібні боти має «Професор», а також майор Бузина!
- От і працюйте. По Бузині ми домовились, і зупинятись лише на «Професорові» не слід. Річ тут не тільки і не стільки у виконавцях ворожої акції. «Сажотрус» і «Мазило» довели нам, що ми заспокоїлись, арештувавши кілька десятків націоналістів по справі «Блок» у 1972-му році шляхом її часткової реалізації, і забули, що ворог не здався, а коли ворог, тессезеть, не здається, то спосіб боротьби з ним відомий.
- Правильно, товаришу голово, ми готові! Скільки можна з ними панькатись, коли увесь наш народ невпинно йде вперед до комунізму?! - Голос генерала Свєткова забринів від утіхи.
- Готуйтесь, поступово, не поспішаючи. По всіх сигналах і профілактиках з окраскою «український націоналізм» завести справи оперативного обліку, посилити оперативно-пошукову роботу з тим, щоб кількість сигналів і профілактик зросла удвічі. При проведенні профілактик активніше застосовувати Указ Президії Верховної Ради СРСР про офіційне застереження 13) з тим, щоб своєчасно виявити і не допустити становлення громадянина, який потрапив у тенета ворожої ідеології, на шлях практичної антирадянської діяльності, тессезеть. У цьому полягає гуманна, тессезеть, складова роботи органів КДБ - врятувати людину від тюрми. Тут конкретних цифр бути не може, і їх не можна, тессезеть, спускати згори. «Вдвічі», тессезеть, я кажу орієнтовно. Стосовно ж кількісного і якісного зміцнення агентурного апарату, тут ми, тессезеть, маємо визначити конкретні цифри. Член Політбюро ЦК КПРС, Голова КДБ СРСР генерал армії Юрій Володимирович товариш Андропов вказує… («член Політбюро ЦК КПРС Голова КДБ СРСР генерал армії Віталій Васильович товариш Федор-чук звучить краще», - втішно подумав Федорчук),…що агентурний апарат органів КДБ повинен, тессезеть, бути кількісно не великим, а якісно потужним і, тессезеть, мобільним. Але ж як визначити оптимальну, тессезеть, кількість агентурного апарату?
Федорчук затримав погляд на кожному з членів колегії: «Скоро я їх, мудаків, навчу, яким має бути агентурний апарат, без соплів Андропова».
Усі мовчки уважно слухали.
- Тільки відповідно до стану оперативної обстановки та її розвитку, - відповів Федорчук на своє запитання. - Чи не так?
Члени колегії дружно закивали головами: «Так, так».
- Ви зі мною згодні, тому що нас так вчить чекістська наука і оперативна практика, тессезеть. А як контролювати оперативну обстановку? Тільки через агентурний апарат. Гадаю, що агентурний апарат ми повинні збільшити, як мінімум, утричі. У першу чергу це стосується до об’єктів, тессезеть, оперативного обслуговування. Хай кожен працівник складе план, скільки йому, тессезеть, потрібно агентури для вирішення поставлених завдань згідно з динамікою оперативної обстановки на своїй ділянці. І безумовно виконує його. Степане Несторовичу, це питання візьмиш під свій особистий контроль.
- Візьму, Віталію Васильовичу. - Генерал Муха зробив запис у нотатнику і підвів голову. - У цьому плані, Віталію Васильовичу, я хотів би нагадати рішення колегії від 24 жовтня минулого року. Рішення про те, що органи КДБ в умовах розвитку соціалістичної демократії повинні відмовитися від вузької спеціалізації агентури, а використовувати кожного агента комплексно і системно. Завдяки впровадженню комплексного плану використання агентури у 2-му управлінні під моїм особистим керівництвом успішно здійснюється контррозвідувальна операція «Павутина», кількість сигналів збільшилась втричі, у тому числі за реквізитом «ідейно шкідливі висловлювання» - удвічі, і за цим показником 2-е управління обігнало 5-е.
Генерал Ледащий значуще позирнув на начальника 5-го управління.
- Що ж таке, товаришу Свєтков? - хмурячи брови, запитав Федорчук.
- А тому, Віталію Васильовичу, - за Свєткова відповів Муха, - що комплексний план використання агентури в 5-му управлінні впроваджується недостатньо, ще гірші справи у 1-му управлінні. Напередодні Жовтневих свят інспекція перевірила роботу з агентурою у 1-му управлінні. Лише в деяких агентів у їхніх особових справах є відмітки про інструктаж щодо підвищення пильності у зв’язку з черговою річницею Жовтня. І то - формально. Жоден агент не націлений на виявлення антирадянських настроїв серед оточення, передумов, які можуть погіршити оперативну обстановку напередодні знаменних свят, як от прорив каналізації, відключення електроенергії…
- Степане Несторовичу, - втрутився генерал Крякушко, - я з вами повністю згоден і рішення колегії від 24 жовтня минулого року безумовно підтримую. Проте у нас агентура специфічна, вона виконує завдання в плані зовнішньої розвідки і може нас не зрозуміти, якщо ми їй будемо давати завдання щодо виявлення антирадянських настроїв і прориву каналізації на Хрещатику.
- Василю Омеляновичу, ви помиляєтесь і занадто вузько розумієте роль агентури і розвідки, - незадоволено відреагував на репліку головного розвідника КДБ УРСР генерал Муха. - Кожен агент повинен усвідомлювати, що він є помічником органів КДБ, і виконувати всі завдання, які партія поставила перед нами. Типовий комплексний план використання агентури, підготовлений інспекцією, має бути в особових справах кожного агента з відміткою про інструктаж. У тому числі і в «специфічної агентури» 1-го управління, бажано на контрольних явках при участі керівників підрозділів.
Генерал Крякушко забарабанив пальцями по столу, уважно оглянув руку, взяв ручку і щось занотував у своєму записнику.
- Тільки завдяки цьому заходові продуктивність агентури і відповідно кількість сигналів підвищиться удвічі, Василю Омеляновичу, я вас запевняю, - продовжив Муха. - І це питання вже вирішено. Я правильно говорю, Віталію Васильовичу?
- Правильно, - погодився Федорчук. - Степан Несторович, тессезеть, тут правий, і комплексний план використання агентури потрібно впроваджувати. Вибіркова перевірка інспекцією роботи з агентурою в 1-му управлінні показала, що в цьому плані є серйозні упущення, тессезеть, невикористані можливості і резерви. Та й до 2-го управління є серйозні претензії. Річ у тім, що за кількісним складом і колом поставлених перед ним завдань 2-е управління на сучасному рівні розвитку політичної і оперативної обстановки, тессезеть, не забезпечує в достатній мірі надійність системи державної безпеки. 2-е управління повинно зосередитись повністю на контррозвідці. А з його складу ми виділимо відділи по науці, транспорту та промисловості і створимо окремі управління - 4-е й 6-е.
- Як було - «до», Віталію Васильовичу? Процес іде, його не можна зупиняти! А то доживемося! - Генерал Четвертак обурено озирнув членів колегії, шукаючи підтримки.
- Не будемо уточнювати, як було «до», - спокійно відповів Федорчук. - Партія засудила порушення в роботі органів державної безпеки, і рішення було правильним. Ми, як того і вимагає партія, реагуємо на зміни в політичній і оперативній обстановці на сучасному етапі. Противник вдається до найбрутальніших методів ворожої діяльності, як красномовно свідчать справи по «Сажотрусу» і «Мазилі», і ми повинні перебувати, тессезеть, у всеозброєнні 14). Час, оперативна обстановка вимагають створення апаратів державної безпеки по всіх районних центрах України, а не лише на Західній Україні, як було до цього часу. Візьмемо під контроль, тессезеть, і міліцію, оперативним забезпеченням органів внутрішніх справ буде займатись 3-е управління. Кураторство новоствореними управліннями: 3-м, 4-м, 6-м - покладемо на Степана Несторовича, залишивши йому, зрозуміло, і контррозвідку, тессезеть. До речі, щодо Академії наук. У 6-му управлінні на базі відділення 2-го управління створимо відділ щодо оперативного забезпечення Академії наук та її установ. Завідувач відділом ЦК КПУ товариш Стручков Георгій Корнійович, який є, тессезеть, ініціатором боротьби з деякими буржуазними пережитками серед комуністів, а ми, органи державної безпеки, залишитися осторонь цієї боротьби не маємо права, розказував мені…
Федорчук вийняв з течки кілька аркушів друкованого тексту:
- …товариш Стручков розказував мені, що в Академії наук деякі професори, тессезеть, відмовляються зносити мансарди на своїх дачах. Говорять, що покладемо партійні квитки, тессезеть, а мансарди не поламаємо. Що ж це таке? От, казав товариш Стручков, якась професорка Шепотько з Інституту економіки Академії наук УРСР заявила, що грудьми ляже перед гусеницями бульдозера, як Алєксандр Матросов 15), тессезеть, разом зі своїм партквитком, а ламати дачу не дозволить. Це вже не пережиток, а політична демонстрація, тессезеть! Ледащий, які в тебе є матеріали на професорку Шепотько?
Генерал Ледащий наморщив лоба.
- Не пам’ятаю такого прізвища, - сказав він і закохано подивився на Федорчука.
- От бачиш, захопився пошуком шпигунів, а контроль за оперативною обстановкою втратив. Не пам’ятаєш? А я повинен пам’ятати! Щоб завтра о 8-й ранку, ні, увечері, повне досьє на професора Шепотько, з фіксацією її ідеологічно, тессезеть, не зрілих чи шкідливих поглядів, лежало у мене на столі.
- Єсть! Буде виконано! - Генерал Ледащий зробив запис у своєму щоденнику.
- Шпигунів теж треба ловити і викривати, проте головне у нас завдання - забезпечення стійкості і міцності радянського ладу, як того вимагає від нас партія, товаришу Ледащий. Шпигуни від нас, тессезеть, нікуди не подінуться, а такі професори, як Шепотько, ущербу Радянській владі можуть завдати більше, ніж шпигуни, тессезеть. Це ще один аргумент на користь того, щоб створити окремий підрозділ контролю за об’єктами оперативного забезпечення КДБ. А 2-е управління хай продовжує ловити шпигунів, тессезеть. Оперативна обстановка, яка випливає із політичної, тессезеть, про що тут правильно говорив Степан Несторович, примушує нас діяти наступальніше, ширше використовувати весь комплекс оперативних і організаційних заходів, наших сил і наших оперативних засобів, у першу чергу, агентуру. У той же час, я наголошую, треба більше залучати, тессезеть, громадськість, пресу, ті ж внутрішні органи у боротьбі з небажаними проявами, уникаючи непотрібного тертя і ажіотажу. Загострюючи боротьбу, ми не повинні привертати надмірної уваги до репресивної діяльності органів КДБ, щоб серед народу не створилося уявлення, нібито органи КДБ діють так, як було «до», Миколо Захаровичу. Бігати попереду паровоза партія нам, тессезеть, не дозволяє.
Генерал Четвертак тернув пальцями над верхньою губою.
В отворі дверей з’явилась голова капітана Дзеньзібара:
- Віталію Васильовичу, полковник Бердиш приніс матеріали по «Ескулапу». Хай заходить?
- Не треба. Забери у нього матеріали і дай мені.
Федорчук прочитав зведення по ОТЗ «Т», червоним олівцем підкреслив деякі рядки.
- Ясно. То «Сажотрус» і «Мазило», а тепер вже й терористичні погрози. Свєтков, скажи Каламарчуку, щоб готував проект доповідної Володимиру Васильовичу, копію - в КДБ СРСР з пропозицією щодо реалізації справи на «Радикала» шляхом його арешту і притягнення до кримінальної відповідальності за організаційну антирадянську діяльність. У доповідній в першу чергу показати московські та інші зв’язки «Радикала» з оточення Сахарова по всіх цих гельсінкських групах та їхніх керівників: Юрія Орлова, Олександра Гінзбурга, Томаса Венцлову.
«Феноменально! - шепнув на вухо генералові Крякушкові Ледащий. - Віталій Васильович пам’ятає прізвища усіх антирадянщиків по усьому СРСР!»
- Вказати, що діяльність цих, так званих «правозахисників», тессезеть, набуває для держави, - говорив Федорчук, - небезпечного характеру, тессезеть. Їх об’єднання свідчить про те, що дисиденти, виконуючи вказівки спецслужб противника, намагаються створити по всій країні широко розгалужене антирадянське підпілля, тессезеть, з використанням легальних і нелегальних методів боротьби з Радянською, тессезеть, владою, не гребують ніякими способами, у тому числі, тессезеть, диверсії і терору. Запропонувати реалізацію усіх справ одночасно. Щоб вдарити одним махом. А то вже тут у нас під командуванням «Радикала» у Кончі-Заспі скоро буде діяти диверсійно-терористична організація. Сам факт вербовки «Радикалом» «Ескулапа» підтверджує це. Гадаю, що нашу ініціативу Політбюро ЦК КПРС підтримає і санкції дасть: і нам, і по інших регіонах. В доповідній у Москву вказати, що з першим секретарем ЦК Компартії України питання арешту «Радикала» погоджено, контроль за обстановкою продовжується. З матеріалами слухового контролю погроз «Ескулапа» я Володимира Васильовича ознайомлю.
Федорчук поглянув на годинник.
- Сьогодні обговорення тимчасово припиняємо, продовжимо після підготовки потрібних матеріалів за результатами навчально-бойової тривоги для 5-го управління завтра, - сказав він. - Тоді й ухвалимо рішення щодо підвищення виховного рівня в підрозділі, який стоїть на передових рубежах ідеологічної війни з імперіалістичними розвідками та їхніми підривними центрами. Розробку «Радикала» і «Ескулапа» веде Бездоля. Те-е-ек… Стосовно старшого лейтенанта Бездолі ми теж приймемо рішення. Він працівник ще молодий, напевно, занадто беручкий, інколи й справді бігає попереду паровоза, тому треба його виховувати. До речі, його агентура, певно, була присутня на концерті Пугачової? Полковник Бердиш в рапорті вказав, що Бездоля розпочав опитування присутніх на концерті. Чи є реагування на ідеологічно не витримані випади Пугачової на адресу партійної преси? Якщо є, то треба готувати доповідну в КДБ СРСР по цій співусі теж.
Свєтков аж підскочив.
- Доповідаю, товаришу голово. В тому то й річ, товаришу голово, що нічого старший лейтенант Бездоля не доповідав! Він дав мені два квитки на концерт, я вже доповідав, і каже: «Товаришу генерал, це квитки останні, які залишилися у заступника міністра культури товариша Квітошинського. Він сам хотів ними скористатись. Але потім, з урахуванням політичного моменту і сигналів щодо можливих провокацій, вирішив передати вам». Я зразу ж дав старшому лейтенантові Бездолі розпорядження зібрати реагування нашої громадськості на випадок негативних проявів під час концерту в порядку підготовки доповідної записки в Центр для проведення з Пугачовою необхідної профілактичної роботи з метою виховного впливу. Старший лейтенант Бездоля, сказав, що його агентура і довірені особи будуть на концерті, і він після концерту відбере потрібні заяви. І що ж ви думаєте? - Генерал Свєтков віддано дивився в очі Федорчукові, і нічого, крім відданості, на його обличчі не відзначалось. - Заходжу я в зал і бачу, що в четвертому ряду за спинами глядачів ховається, щоб я його не побачив, сам товариш Бездоля. Замість того, щоб працювати з агентурою і збирати реагування! Причому, обіч нього, я застеріг, товаришу голово, сиділа Пісанка…
- Яка «пісанка»?
- Старша друкарка центрального машбюро КДБ УРСР товариш Пісанка Лідія Володимирівна, товаришу голово. - Генерал Свєтков віддано дивився в очі голові КДБ УРСР, і нічого, крім відданості, на його обличчі не відзначалось.
- Як?! Писанка?! Лідія Володимирівна?! З Бездолею?! На концерті Пугачової?!
Федорчук від обурення ляснув правою долонею по столі і в лівій його руці між пальцями хруснув олівець.
- Те-е-ек, і тут, мерзотник, встиг вискочити попереду паровоза! Прудконогий мандрьоха, їбі-т-твою в роги!… - Федорчук крякнув і обома руками пригладив волосся на голові.
В кабінеті запахло грозою.
Усі зіщулились, чекаючи грому і блискавок, бо кожен знав, що в таких випадках лють Федорчука не знає меж і він здатен пошпурити в лице співрозмовника перший-ліпший предмет, який лежав на столі: календар, пенал, товстий том оперативних документів чи зламаний олівець.
Пригнув голову і Свєтков і в той же час злостиво подумав про Бездолю: «Шмаркач! Хотів генерала підставить! Чи я не знаю, що він - племінник Четвертака?! Ще заїди на губах не загоїлися, а «почьотного чекіста» хоче відірвать!»