Ми вже не ті, ми вас навік здали в архів,
Ми просвітилися від низу до верхів,
Доволі вже спокус і дикої гонитви,
Ми вже не ті, ми вас навік здали в архів!
Поль Верлен, «Ось голос Гордості - гримить, немов труба» (зі збірки «Мудрість», переклад Миколи Лукаша)
Автор завдячує родичам і колегам майора Бузини за надані матеріали (щоденники, конспекти та інші записи), а також за їхні спогади, які сукупно допомогли йому у написанні роману та складанні цих коментарів.