1) С. 490. «Кріпак» - так називали у другій половині ХХ ст. відвідувачі кафе в кінці Хрещатика у Києві, де продавались на розлив міцні вина. Навскіс через вулицю на Бессарабці навпроти пам’ятника Леніну-Ульянову функціонувало кафе, яке відвідувачі «Кріпака» називали «Осляча сеча»: у ньому продавалось на розлив бочкове біле сухе вино, до вина безплатно додавались в необмеженій кількості сухофрукти (зі спогадів колишніх працівників КДБ УРСР).
2) С. 491. Цудрейтер (євр.) - малахольний.
3) С. 493. Мішігінер (євр.) - малахольний, але не зовсім.
4) С. 496. «Не вірую, але вірю» - парафраза виразу християнського письменника Тертулліана: «Credo, quia absurdum» (лат.) - «Вірю, тому що безглуздо».
5) С. 496. Алеф, бет, гімель - перші літери ханаанейського алфавіту.
6) С. 497. Єжов Ніколай Іванович (01.05.1895-04.02.1940) - нарком внутрішніх справ СРСР (26.09.1936 - 24.11.1938), одночасно займав посади голови Комісії партійного контролю, секретаря ЦК ВКП(б). 1938 р. подавав до Політбюро пропозицію про перейменування Москви на місто Сталінодар. Один із головних організаторів масових репресій в СРСР, 1937-й рік став символічним їх позначенням («єжовщина»). Приводом для відставки Єжова стала втеча керівника далекосхідного управління НКВС Люшкова в Японію, кілька провалів у діяльності закордонної розвідки, а також рапорт начальника Управління НКВС по Іванівській області Журавльова. Дружина - Євгенія Соломонівна, була коханкою відомих письменників Ісаака Бабеля (справжнє прізвище Бобель, слово «Бабель» походить від біблейської легенди про Вавилонську вежу: Бабель - Вавилон), Михайла Кольцова (справжнє прізвище Фрідлянд, близький приятель американського письменника Ернеста Гемінґвея) та ін. Арештований 10.04.1939 р., слідством звинувачувався у змові проти радянської влади, керівництві підпільною контрреволюційною організацією, підготовці терористичних замахів на радянських державних і партійних діячів, шпигунстві і мужолозтві. 03.02.1940 р. засуджений до вищої міри соціального захисту - страти.
7) С. 497. Олександр Фельдман - правозахисник, один із найяскравіших лідерів руху проти дискримінації євреїв в СРСР та за безперешкодний виїзд євреїв із СРСР в Ізраїль 1970-х років, об’єкт 5-го відділу УКДБ по місту Києву і Київській області; неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за участь у правозахисній діяльності; засуджений 23.11.1973 р. Дарницьким районним судом м. Києва згідно з ч. ІІ ст. 206 Кримінального кодексу УРСР (хуліганство); покарання відбував у Хмельницькій області у ВТК для особливо небезпечних злочинців; після звільнення емігрував в Ізраїль.
8) С. 497. Халоймис (євр.) - барахло, мотлох, сміття.
9) C. 498. Талмуд - тобто «вчення», тлумачення Тори, додаткові до Законів Мойсея заповіді; складаються з «мішни» («повтор») і «гемари» («завершення»); Біблія новітнього єврейства.
10) С. 499. Майор Іван Бочонкін помилився: під кодовим прізвиськом «Аскет» 5-им управлінням КДБ УРСР розроблявся об’єкт централізованої справи групової розробки Лукаш Микола Олексійович (19.12.1919 - 29.08.1988) - укр. перекладач, літературознавець, лексикограф. Учасник нім.-рад. війни, відзначений орденами і медалями. Закінчив Харківський педагогічний інститут (1947); перебував на педагогічній роботі у вищих навчальних закладах Харкова, завідував відділом київського журналу «Всесвіт». Працював у галузі поетичного і прозового перекладу, перекладав з вісімнадцяти іноземних мов і мов народів СРСР. Член СП СРСР з 1956 р., виключений 1973 р. у зв’язку із поданою ним заявою до КДБ УРСР, у якій він висловлював прохання ув’язнити його замість арештованого Івана Дзюби, оскільки, на його думку, Іван Дзюба внаслідок серйозних захворювань міг не витримати тюремного режиму.
11) С. 503. Абракадабра! (давньоєвр.) - Згинь, нечестивий!
12) С.503. Вулиця Велика Житомирська - виникла в період Київської Русі, перетинала старе місто від Софійських (Батиєвих) воріт до Львівської брами. В XY-XYII ст. ст. разом з теперішньою вулицею Артема називалась Львівською. Після створення в районі колишньої Львівської брами Житомирської застави (1795) називалась Житомирською; з 1857 р. - сучасна назва; після лютого 1919 р. певний час мала назву вулиця Адама Міцкевича, затим її було перейменовано на честь керівника Київського січневого збройного повстання більшовистів проти Центральної Ради (1918) Олександра Горвіца. Після придушення військами Гайдамацького кошу Слобідської України під командуванням Симона Петлюри більшовистського заколоту Горвіца було захоплено і страчено. Іменем Горвіца названо одну із вулиць Києва.
13) С. 504. Жаботинський Володимир (Зеев, євр. - вовк) Євгенович (06.10.1880-04.08.1940) - єврейський журналіст, письменник, поет, перекладач; політичний діяч, який виборював ідеї сіонізму («єврейський Ґарібальді»). Досконало володів українською мовою, автор есеїв про творчість Т. Г. Шевченка. 18-26.10.1927 р. під час судового процесу над убивцею Симона Петлюри Самуїлом-Шльомою Шварцбардом (Samuel-Scholom Schwarzbard) виступив перед трибуналом Сени в Парижі із спростуванням причетності Симона Петлюри до єврейських погромів в Україні часів громадянської війни 1918-1920 рр. Помер 1940 р. у Нью-Йорку, де був похований. Рішенням уряду Держави Ізраїль прах Жаботинського 1964 р. перепоховано на горі Герцля в Єрусалимі.
14) С. 504. Ґой, ґої (євр.) - у євреїв всі інші особи, крім євреїв.
15) С. 505. Обрізання (циркумцизія, євр. - бритмила, брис) - релігійний обряд видалення крайньої плоті чоловічого статевого органу, яке в юдаїзмі і ісламі є однією з основних ознак конфесійної належності. За Біблією, Авраам на 99-му році свого життя отримав повеління Бога обрізати себе і всю чоловічу стать єврейського народу. Авраам розпочав обрізання з свого сина Ізмаїла того ж дня, коли отримав знак від Бога. Після цього обидва народи, які мають родовід від Авраама, а саме ізмаїльтяни (араби) і ізраїльтяни (євреї), почали обрізати своїх синів. В арабів обрізання здійснюється у віці між 6-15 роками (зазвичай - на 13-му році), а у євреїв на 8-й день від народження хлопчика (Див.: Бут. 17:9 і далі).
16) С. 505. «Як у тій пісні, що її співає Андрій Миколайчук про Кіндрата» - відома за радянських часів популярна пісня про підпільника Кіндрата, який мав закопаний у городі чи то автомат, чи то самогонний апарат.
17)С. 506. Шпітцель (євр.) - підпільник, шпигун.