Понад 60 років відділяє нас від трагічних подій Великої Вітчизняної війни. За цей тривалий час істориками написано сотні томів, у яких зафіксовано, здавалося б, усі деталі того жорстокого протистояння добра і зла. Але нові розвідки науковців, публіцистів дають підстави стверджувати, що про найжах-ливішу в історії людства війну ми знаємо ще далеко не все. Зокрема, й про події, які відбувалися на теренах України та нашого рідного Києва.
Підтвердженням тому є дослідження ветерана Великої Вітчизняної війни, відомого державного діяча, аграрія, еколога і письменника Федора Трохимовича Моргуна. Адресована широкому загалу читачів, книга являє собою стислий виклад основних розділів його монографії «Прокляття війні».
У цьому нарисі Ф. Моргун аргументовано доводить, що Україна і світ досі не до кінця усвідомлюють, яку величезну героїчну роль відіграли кияни й український народ у серпні—вересні 1941 року. Коли найбільший у світі злодій XX століття Гітлер і його підла фашистська банда прийшли з мечем на нашу землю, у них була основна мета — знищити українців, росіян, білорусів, євреїв і багато інших народів, але на першому місці у планах тотального геноциду були українці. На лівому березі Дніпра, між Києвом і Лубнами, йшла страшна битва, рівних якій, на переконання автора, у Другій світовій війні не було.
Ми повинні славити воїнів Радянської Армії, які воювали проти гітлерівців під Москвою, Сталінградом, в інших битвах, але ми, кияни і всі українці, повинні сповна віддати належне героям, котрі захищали наші села і міста, нашу українську землю. Півтора мільйона радянських воїнів і півтора мільйона німецьких вояків, три чверті всіх фашистських танків, літаків, гармат упродовж двох місяців вели страшну криваву битву.
У Гітлера був план ще в середині липня 1941 року дійти до Ленінграда, захопити Смоленськ та Київ, і тоді танкістам Гудеріана — від Смоленська мчати прямо на Москву, до якої залишалося всього 340 кілометрів. Але цей «бліцкриг» зірвали хоробрі армії Кирпоноса і український народ, які затримали фашистські війська на теренах України. Воїнам Червоної Армії в той тяжкий період самовіддано, не жаліючи себе, допомагав наш волелюбний народ, а особливо кияни і полтавці, бо саме на території цих областей відбувалися ті грізні події.
Командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник М. П. Кирпонос, який керував обороною Києва, поповнив ряди тисяч безпідставно скривджених тоталітарним режимом. Разом із ним були скривджені його генерали, офіцери, солдати, цивільні кияни й мешканці українських сіл і хуторів, які пліч-о-пліч з військовими обороня-ли Київ. Автор стверджує, що їхній подвиг, наслідком якого став порятунок Москви і всієї країни, був перекручений і замовчаний.
Переконаний, що правду про війну ще не сказано, Федір Моргун майже 60 років збирає матеріали про найбільшу трагедію Великої Вітчизняної — загибель Південно-Захід-ного фронту. Записує свідчення тих, хто дивом урятувався з котла в урочищі Шумейкове, вивчає архівні документи, публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, спогади учасників війни.
Ці матеріали й лягли в основу книги Федора Моргуна ♦Хто і де зірвав бліцкриг?». Упевнений, що вона викличе інтерес у кожного, хто береже пам'ять про своїх предків і почувається патріотом України.
Хочеться подякувати Федору Трохимовичу за його подвижницьку працю, побажати міцного здоров'я і такої ж наполегливості у пошуках нових невідкритих сторінок нашої з вами історії.
Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, київський міський голова
Київ, грудень 2005 р.