авспіції • у стародавньому Римі — ворожіння, особливо з лету птахів; ворожба; «перебувати під добрими (поганими, щасними, лиховісними і т. ін.) авспіціями» — себто під доброю і т. ін. ворожбою; інше значення стародавнього вислову «перебувати під чиїмись авспіціями» — під чиєюсь опікою, або ж керівництвом, зверхництвом, впливом, покровительством
аґнат • тут: найближчий кревний — претендент на престол по чоловічій лінії (лат. agnatus)
алькир • (ще більш зукраїнізована форма — ванькир) — тут: маленька бічна кімнатка, служить(-ла) зазвичай яко спальня
антиципація • передчасне реалізування чого-небудь, випереджання; зокр., у психології: коли передбачаєш подію, яка має статися, і готуєшся її прийняти, займаючи певну визначену внутрішню позицію (лат. anticipatio досл. «упередження»)
Ахеронт • (Ахерон) ріка у підземному царстві мертвих Аїді (Гадесі), має притоки Періфлегетон і Кокит; де-не-де ця ріка випливає і на нашу поверхню (напр., в Епірі у Греції)
блам • зшиті хутряні шкурки, відповідно дібрані під оглядом кількости і якости; служать, напр., для підшиття плащів, шуб та ін. (з болгарської)
вернікс • мист.: прозориста живична субстанція, яка застосовується в малярстві для створення паволоки на олійних і темперових картинах, вона-бо забезпечує їх від атмосферних впливів і додає глибини їх барвам
вотивні долоні • молитовно стулені
вусла • губна гармоніка
ґальовий стрій • парадний, урочистий одяг
ґзимс • 1) архітектурний елемент у вигляді поземного, профільованого виступу стіни, який оберігає фасади від стікаючої води; оздоблює внутрішні й зовнішні стіни будинків, а також, напр., грубки; 2) карніз для фіранок, штор
ґриншпан • хем.: основний мідний ацетат, блакитно-зелений отруйний порошок, який давніш вживався як пігмент для вироблення лаків і фарб, а нині застосовується для боротьби із шкідниками; мідна зелень (з нім. «еспанська зелень»)
дикастерія • у старод. Атенах — одна з десятьох секція суду присяжних; суд. відділ, інстанція (з грецьк. «суд, влада»)
дроґерія • крамниця з косметичними, деякими хемічними, санітарними й ін. мед. товарами, як також з ліками, допущ. до продажу без рецепт (фр. droguerie «аптечний склад» від drogue «(дешевий) лік»)
екзегеза • тлумачення текстів, інтерпретація й коментування їх (особл. стосується різних святих книг)
зільник • тут: те саме, що гербарій
імпет • сила розгону, розмаху; нестримний рух (лат. impetus «напір, напад»)
інкантата • (інкантація) обрядове заклинання, співане або рецитоване; молитовний заспів, молитовне завивання (лат. incantatio «чарування, чари»)
інфернус • пекло (з лат.)
кайстровий • повстяний
камера-люцида • оптичний прилад, який має в собі відповідний уклад дзеркал або призм, за допомогою яких можна витворити позірний образ предмета в площині рисунку, а потому легко відрисувати той предмет — нераз у значному побільшенні (лат. досл. «світла комора»)
Каспар, Валтасар (і Мельхіор) • імена трьох царів зі Сходу, які свого часу побували в Віфлеємі
кімври • cimbri: старод. германське плем'я, що населяло північну частину Германії, т. зв. Херсонес Кімврійський (Ютляндію); зруйновані виливами моря, вони подалися в мандри враз із тевтонами й амбронами на південь, шукаючи собі догідних теренів; з 113 року до н. е., коли то вони розбили римську армію під Нореєю, римляни зазнали від них не одної поразки — аж урешті подолав їх консул Гай Марій під Верцеллами (101 до н. е.), після чого вони розбрелися по цілім світі і блукають отак дотепер
клепсидра • 1) водяний годинник у кшталті посудини з подвійним дном: горішнє дно мало отвір, крізь який краплями поволі протікала вода, при чому час, за який вона перетікала на долішнє дно, дорівнював більш-менш 20 хв., — клепсидру вживали спеціяльно для міряння часу промови на процесі: промовець міг говорити тільки протягом «двох клепсидр»; 2) письмове оголошення про чию-небудь смерть і похорон
контрапост • мист.: композиційний принцип скульптури, який полягає в поставленні людської постаті так, щоб тягар тіла спочивав на одній нозі і щоб це було зрівноважено перегином тулуба і плеча у протилежний бік
контуар • прилавок; тут перев. — приміщення типу підсобки
конфекція • крамниця готового одягу
конха з греки • мушля
копіял • квитанційна книжка (для записів під копірку)
корпуленція • надмірно опасиста, хворобливо огрядна тілистість
котара • 1) заслона, перев. з грубої, тяжкої тканини; 2) стар.: вид великого військового шатра (тур. котарга «до юрти»)
крамівник • (старопольське — subiekt) прикажчик у крамниці
креатура • створіння, створидло; все створене
креація • творення різних креатур
кредка • т. с., що т. зв. «мілок»
ладунок • заряд; вантаж: надходження, партія чого-небудь
левантинський • Левант — країни на східньому узбережжі Середземного моря (Сирія, Ліван, Ізраїль) з о. Кіпр (італ. Levante «Схід»)
люнета • тут: підзорна труба, далекогляд
ляндара • великий, незграбний, халабудливий повіз для подорожей; важка карета (нім. Landauer (Wagen), від Landau, село в Палятинаті із славнозвісною витворнею карет)
мантика • мистецтво передрікання майбутнього, ворожбитство
мельоник • капелюх-котєлок (від гр. мельон «яблуко»)
менада • (з гр. мітології) послідовниця і супровідниця Діоніса, що бере участь у святому шалі — оргіястичному культі цього бога; переносно — дуже збуджена, роздрочена жінка (гр. букв. «шаліюча»)
Німрод • Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: «Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем» (Буття 10,9)
Оркус • згідно з народніми давньорим. віруваннями — божество смерти, а також підземне місце перебування мертвих
оссіянічний • оссіянізм: напрямок у європейській літ-рі зламу XVIII–XIX ст., вельми настроєвий, чуттєвий, таємничий і смутний — від імени кельтського барда Ойсіна, сина Фінна, чиї твори відкрив і видав у 1765 р. Дж. Макферсон
оферувати • складати оферту, пропонувати (лат. offero)
перське око • око з бісиком
постав • тут: сувій, штука тканини
почварка • лялечка (личинка)
преекзистенція • філос., рел.: віра в передіснування кого-небудь або чого-небудь перед теперішнім існуванням
престидижитатор • артист (головно цирковий), який за допомогою спритности рук і відповідного реквізиту викликає у глядачів зорові омани; фокусник, ілюзіоніст, штукар, магік (італ. prestidigitatore, від presto «швидкий» + лат. digitus «палець»)
рата • частинка боргу, який поділено власне на такі частинки — «на рати», — щоб не платити надто велику суму відразу (з лат. rata (pars) «відрахована (частина)»)
раццо • італ., сигнальна або освітлювальна ракета
реґали • меблі, що складаються з багатьох полиць (нім. Regal)
розтвори • величезні, таємничі й неокраї простори, які мов би розкриваються й розгалужуються в собі під поглядами людей — под. «просторовища»
сиґнет • перстень з печаткою
сквар • страшнюща спекота
сквитати • те саме, що скиглити
слебезувати • від «силабізувати»: невміло, бубонливо читати по складах — силабах
сплін • стан пригнічености, апатії, почуття безнадії, знеохочення; хандра (анґл. spleen із гр. «селезінка»)
супозиція • тут: засновок, прийнятий тимчасово, про який ми ще не знаємо, правда він, чи ні; припущення, гадка, домисел (з лат. suppositio «підложення, підкинення»)
тандита • дешеві, паскудні, недбало зроблені речі; в давнину — місце торгівлі старими речами (барахолка)
тапети • глянсований папір або штучне твориво для обклеювання стін; обої, шпалери (від гр. «покриття»)
телюричний • пов'язаний з землею (лат. tellus, telluris «земля»)
тракт • тут: «тракт покоїв» т. с., що анфіляда
трен • хвіст сукні, шляйфа
тукан • зоол., Rhamphastos, птах з дуже барвистим оперенням і також барвистим, величезним дзьобом; живе в дуплах у тропікальних лісах Лат. Америки
туркусовий • туркус: бірюза (від італ. turchese «турецький камінь»)
умбра • тут: заслона, яка зм'якшує надто яскраве світло лямпи; абажур (лат. umbra «тінь»)
фактура • тут: рахунок за проданий товар із зазначенням його кількости і якости
фастриґа • нитка, що вживають для тимчасового зшивання (фастриґування) матеріялу
фасцинація • прикування уваги, збудження подиву, уречення (із лат. fascino «кидаю вроки»(особл., на жінку, щоб її причарувати) від fascinus «фаллічний амулет»)
фехтмайстер • добрий фехтувальник; учитель фехтування
філяр • сторчова підпора з каменю, цегли, бетону etc.; стовп, але не округлий, а багатогранний
фіола • від фр. fiole «пляшечка з вузенькою шийкою»
фірмамент • І назвав Бог твердь: «Небо» (Буття 1,8)
фоліял • те саме, що фоліянт
форталіція • іст.: маленька, переважно дерев'яна фортечка на границях держави (іт. fortalizio; укр. відповідник — паланка)
фуляр • тоненька, м'яка єдвабна тканина
цинамон • сушена кора деяких видів дерева Cinnamomum — вічнозеленого дерева (або лози) з родини лаврових, яке росте у тропіках Азії й Австралії, має приємний запах і солодкаво-пряний смак, а ще має в собі цинамонову олію, яка застосовується як кухонна приправа, а також при виробництві різних ласощів, вин та лікерів; кориця
шабас • (так на мові їдиш; по-гебрайськи — шаббат) святий день у гебраїв, який починається із заходом сонця в п'ятницю і триває до заходу сонця в суботу
шлябан • дерев'яна скриня, вид простого тапчана (від нім. Schlafbank)
шляфрок • щось типу денної піжами
шофар • І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з кимвалами, граючи на цитрах та на гарфах (І Параліпоменон 15,28)
шпалір • дві шеренги дерев або кущів, що творять алею; дві шеренги людей, уставлених по обидва боки проходу, вулиці та ін.
шприха • один з прутів-променів у колесі (напр., ровера)
шрафірунок • «Я багато дав би, щоб навчитись техніки дереворитництва. Нещодавно я бачив на виставці італійців дереворити французьким способом з XIX віку, отже ж, роблені гребінцями (шрафірунки), — які страшенно мені подобалися…» (з листа Бруно Шульца до Зенона Васьнєвського з 28 1 1935)
щудло • всякого роду милиці, кулі і ходулі
in partibus infidelium • «в частинах невірних» — титул єпископів, які мали свої єпархії в нехристиянських країнах в оточенні мохаммедан; перен. — в неприхильному оточенні
in flagranti • на гарячому
medium, почерез medium • за посередництвом
pro і contra • за і проти
ignorabimus ignoramus et ignorabimus • не знаємо і не знатимемо, не знаємо і не довідаємося: агностична формула німецького фізіолога і філософа Еміля Дю Буа-Реймонда про неможливість цілковитого пізнання
Hannibal, Hannibal ante portas! • Ганнібал перед брамами! — вислів близької небезпеки; окрик тривоги римлян після перемоги Ганнібала під Каннами
a la baisse joeur a la baisse • грати на знижку (біржовий вислів)
cum grano salis • «із зеренцем солі»: з дещицею стриманости, скептицизму
meritum • головна, суттєва частина чогось (на противагу частині формальній)
consensus omnium • згода всіх (людей); філос.: згідність поглядів як критерій (істини)
pro forma • для форми, для видимости, пристойности
refugium • біол. — геогр.: територія, на якій певні умови дозволили якимсь видам рослин і тварин вижити, в той час як кліматичні зміни довели до зникнення цих видів у довколишньому середовищі; схрон, прихисток
savoir-vivre • засади доброго виховання, товариські форми
alea iacta est • жереб кинуто (рішення — невідворотне)
tabula rasa • чиста, незаписана дошка в людині, на яку суспільство записує все, що йому заманеться
Уклав Андрій ШКРАБ'ЮК.