Корнiй (зразу напружившись, побачивши Риту, сiда так щоб видно було Риту. Голосно до Снiжинки). Ну, так за вiчне, Снiжинко! (П' ).
Рита. Xa-xa-xal Мулен! А ми за мент! Правда?
Мулен (розглядаючись, теж пiднято). О, чого? I ми за вiчне можемо випити! (Ввiчливо вклоня ться Снiжинцi й Корнi вi, тi недбало хитають йому головою).
Рита. Нi, хочу за мент! Тiльки за мент. Правда, Бiлий Медведю? Чи ти мене вже й не пiзна ш? Давно не бачились, може, й забув уже? Добрий вечiр! Це ж я - жiнка твоя.
Корнiй. Добрий вечiр!
Рита. Як же там тво велике полотно?
Корнiй. Чудесно... Мо полотно чудесно стоїть.
Рита (з натиском). Стоїть?
Корнiй. Стоїть.
Рита. Ага! А ти собi тут?
Корнiй.А я собi тут.
Рита. Xa-xa-xal Ну, значить, все в незмiнному станi... Чудесної Ми, значить, сучаснi супруги! Xa-xa-xal От це я розумiю. (Видно, тяжко питати, з зусиллям). Ну, а як вiн назива ться? Ах, Лесик, ну, так, Лесик? Як же там наш Лесик? Га? (Дуже швидко, до гарсона). А, вино... Це яке? Фi, цього не хочу, я не люблю... Не звикла... А це? Ага, це добре. Ну, Медведю, як же син наш, га?
Корнiй. Пiди подивись...
Рита. Нiколи, голубчику... Сьогоднi ще маю в "Chat noir"[22] їхати, а завтра теж цiлий день зайнятий. (До Мулена). Правда, милий? Може, ви. Снiжинко, зна те? Хоч вас i не цiкавлять такi дрiбницi, але ви тепер, мабуть, ближче стоїте до них i зна те?
Снiжинка. О, розумi ться, знаю. Я тiльки що од Лесика... Вiн себе чудово почува ... Зараз так смiялася з ним... Нiяк не хотiв пускати мене...
Рита (хрипло). Хiба?.. (Прожогом налива шклянку вина й випива ). О, значить, усе добре... Ну, i чудесно! Xa-xa-xa! I нам чудесно. (До Мулена). Що ти, мiй старенький, так сидиш, наче в гостях? Пий! Пий же, говорю! Плачу за все!
Мулен. Рито, i тут буде те саме, що вчора?.. Ха-ха-ха!
Рита. А що вчора? А хiба вчора погано було? Ха! Я вчора одному цiкавому добродiю, такому, як, наприклад, от цей (поверта ться до Штiфа, що цiкаво пiдiйшов), пляшкою голову погладила... (До Штiфа). Може, хочете спробувати? Чудесно виходить!
Штiф. О, дякую, я не цiкавий до таких експериментiв.
Рита (до Снiжинки). Так, кажете, наша дитина... ха-ха-ха... гарно себе почува ?
Снiжинка. Пречудово! Такий веселий, свiжий, я його давно таким не знаю. Бiлий Медвiдь хоче навiть писати його й мене... Вашу фiгуру витерти й замiнити мо ю...
Рита (гостро-дико до Корнiя). Правда?!!
Корнiй. А, ма ш!.. Нi. Снiжинка жарту ...
Снiжинка. Але це чудесна iдея! Ха-ха-ха!
Рита (мовчки, тяжко дихаючи, дивиться на Снiжинку. Тихо-хрипло). Снiжинка дуже весело жарту . Але... (Круто одверта ться до Мулена). Ну що, правда, тут весело? А бач, не хотiв iти! Насилу затягла сюди... Тут так весело жартують, так затишно... Ну, чом же не п' ш? Пий!.. Фу, душно як! Треба роздягатись.
Вста , роздяга ться й вiша пальто на колону. Пiсля того прибира тьс проти дзеркала.
Мулен (до Штiфа). Ти дума ш, я знаю... Це вино зна , де воно, що воно? Так само я знаю... Ця женщина вмi закрутити голову... О, вона вмi ! Але все одно! Xa-xa-xal Ти диву шся? О, я сам себе не впiзнаю. Мулен здурiв, i бiльше нiчого! Пий. (П' ).
Штiф. За женщину, яка вмi закрутити! (П' ).
Рита (пiдходячи до столу). А! Мiй старенький часу не га ! Але чому так пусто сьогоднi тут? Де ж сiм'я артистiв?
Штiф. Сiм'я артистiв, мадам, на балу "незалежних новаторiв".
Рита. А це що за категорiя? Яке новаторство ще заводять? Може, щоб мужчини родили дiтей, а женщини жили з полюбовниками?
Штiф. Xa-xa-xal О, я був би першим ворогом таких "новотворiв".
Рита. А чому тi сидять там? Сер Блек, Мiгуелес! Iдiть сюди. I ви. Кардинал. Iдiть до гурту, веселiше буде. I дам ваших кличте. Це - вашi amies? Чудесно! Тут жон нема , всi ми amies. Правда, Мулен? Ха-ха-ха! А ти боявся йти сюди, думав, що я до мужа побiжу. Ну, от мiй муж, ну i що ж? Бiжу? Га? Ха-ха-ха! Ми сучаснi супруги! Ну що ж ви. Влек, Мiгуелес? Не хочете?
Тi встають i нерiшуче переходять на цей стiл.
Рита. От i чудово. Ви ще п' те? Пийте, Мулен платить. Власне, не Мулен, а я, бо те, що вiн зараз платить, я потiм одплачу. Правда, Мулен? Скiльки я тобi вже винна? Рахунок ведеш? Ну, i веди...
Мулен. А розумi ться, веду. Всяк сво веде! Пийте, панове! Чорна Пантера всiх нас часту . Ха-ха-ха! Штiфе, пий!
Рита (до Корнiя й Снiжинки). А ви чого ж? Не хочете? Мулен, хочу танцювати! Скажи, щоб прийшли сюди музики.
Мулен (схоплюючись в п'яному захватi). Музики? Тут?
Рита. А де ж? Я хочу танцювати танок апашiв[23]. З тобою! Хочеш?
Мулен. Розумi ться, хочу! Ха-ха-хаї Гарсон! Музикiв сюди. Хутко! Ми будемо танцювати танок апашiв з Чорною Пантерою. 0-ля! Геть столи! Панове, пересiдайте на другi столи, середина вiльна мусить бути. Штiфе, помагай!
Видко, як гарсон говорить щось хазяїну, той стиску плечима, одповiда , i гарсон бiжить у другий кiнець кабаре. Через якийсь час веде музикiв. Публiка почина пiдходити наперед i зазирати крiзь колони.
Рита (на Мулена). Ач як розходився! Xa-xa-xal Мiгуелес, що ви на мене так дивитесь? Га?
Мiгуелес (серйозно). Я не впiзнаю сеньйору.
Рита. Чому? Весела? О, я вмiю бути дуже веселою. Може, хочете зо мною танок апашiв станцювати?
Мiгуелес. Дякую, я не вмiю.
Рита. Шкода. У вас постать дуже хороша для цього танку. Ви його не вмi те? А я вмiю. О, чудовий танок! О, i музики вже йдуть. Мулен, на середину.
Корнiй (весь час п' i ста хмурнiшим i хмурнiшим. Раптом не видержу й голосно говорить). Запнiть завiсу.
Рита (хутко в його бiк). Що? А ви хто такий? Яке вам дiло? Не подоба ться, можете забиратись. Не смiть запинати! Я хочу танцювати! Прошу всiх, все кафе, весь Париж! Чорна Пантера, коханка Мулена, буде танцювати танок... (До Мулена). Xa-xa-xal А месь Мулен уже й просiяв? О, нi, я ще не коханка i не ашiе месь Мулена! Я - жона артиста Корнiя Евневича. Voilal Ось - мiй муж. А я жона його, буду зараз танцювати танок апашiв. Ну? Музики готовi?
Голос од музикiв: