Як сніг, три пташечки летіли
Через Суботове і сіли
На похиленному хресті
На старій церкві. «Бог простить:
Ми тепер душі, а не люди,
А відціля видніше буде,
Як той розкопуватимуть льох.
Коли б вже швидче розкопали,
Тойді б у рай нас повпускали,
Бо так сказав Петрові Бог:
Тойді у рай їх повпускаєш,
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох"».