Сходить сонце, ясний обагрянок
Заглядає у вічі мені:
А чи добрий у мене ранок,
Чи не плакала я вві сні?
Ранок – добрий.
А ночі, ночі!
Снишся ти і чужі краї…
Плакали сині очі.
Плакали сірі очі.
Плакала чорні очі.
І всі – мої.