Легенда про вічне життя - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 5

5

«Вічно жить! Молодим! Справді, божеський дар!»І великим, безсмертним почув себе цар.«Вічно жить! Молодим! А вона? А вона?Постаріє, зів'яне, мов квітка марна!Що без неї життя? Сонце? Небо? Сам рай?З нею жить! Або радше ти сам умирай!»Вже й не думає цар, до Роксани біжить:«Серце, ось тобі дар: вічно в юності жить!»І сказав їй усе, відки має сей плід,Що робить, щоб богині сповнить заповіт.«Коли любиш мене, моє сонце ясне,Дасть безсмертя обом нам зерно те дрібне.А не любиш… — урвав. — Кого хочеш люби!Ось тобі сей горіх! Що захочеш — роби!»Зчервоніло дівча, в личко вдарила кров, —Олександер не ждав її слова — пішов.