42499.fb2 СКІФСЬКА ОДІССЕЯ - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 16

СКІФСЬКА ОДІССЕЯ - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 16

Чому той край так дивно зветься — Герри?

Якими був населений людьми?

За п’ять віків до нашої ще ери

це знав той грек, і вже не знаєм ми.

Мабуть, Шафарик мав якісь підстави,

і Карамзин домислювався теж,

що в слові Геррос є відлуння слави,

що досягла балтійських узбереж.

Коли в бою тут воїн був убитий

чи участь брав проти яких нашесть,

йому на гробі, як почесний титул,

писали: "Геррос", тобто — слава, честь.

Шлях еволюцій мовних і етнічних

крізь многоту кривавих несприянь, —

відлуння слави з написів рунічних

чи не вернулось іменем слов’ян?

Що тут було за праворітьми світу?

Чом не створили скіфи алфавіту?

Бо тільки Слово — пам’яті спасенність.

Живий народ, що мав своє письмо!

Чи, може, в них така була писемність,

що ми її вчитати не втнемо?

І хто вони? А ми хто? Хто ми? Хто ми?!

Хто наші предки? Прийшлі? Автохтони?

Сколоти? Лоти? Вихідці з Дворіччя?

Висока віть з пракореня слов’ян?

Які були тут мови і наріччя?

В яких садах співалось солов’ям?

Які були звитяги і поразки?

Що з правіків дійшло аж дотепер?

І хто були "божествені пелазги",

як наших предків називав Гомер?

Чи ті віки вивчавши по дотичній,

так і заснем на тому відкритті,

що лиш майстри у Греції античній

могли створить шедеври золоті?

Чи нам судилось пошуки натхненні,

знання якісь нові і нестеменні?

Чи тільки смуток золотої згадки

з неміряного обширу загадки?

А грек пливе, усе довкола бачить.

Уже човни далеко добулись.

А третя Мойра ножиці мантачить,

блись-блись на сонці ножицями, блись!

А у степу ж ні гаю, ні ліщинки.

То крякне крук, то коник заірже.

Спеклося літо. Спека. Ні дощинки.

Ген скіфська баба обрій стереже.

Можливо, грека дещо й покоробило.

Він, може, навіть говорив комусь,