Соняшнi кларнети - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 10

О, Панно Інно…

О,панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги…Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно. Любив? — Давно. Цвіли луги…О,панно Інно, панно Інно,Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги…Я Ваші очі пам'ятаю, Як музику, як спів.Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий — я знаю. А хтось кричить: ти рідну стрів!І раптом — небо… шепіт гаю…О ні, то очі Ваші. — Я ридаю, Сестра чи Ви? — Любив…

1915