Соняшнi кларнети - читать онлайн бесплатно полную версию книги . Страница 23

Хтось гладив ниви…

Хтось гладив ниви, все гладив ниви,Ходив у гніві і сіяв співи:О, дайте грому, о, дайте зливи! —Нехай не сохнуть злотисті гриви.Хтось гладив ниви, так ніжно гладив.Плили хмарини, немов перлини…Їх вид рожевий — уста дитини!Набігли тіні — і… ждуть долини,Пробігли тіні — сумні хвилини:Плили хмарини чужі, далекі…Сліпучі тони — і дика воля!Ой, хтось заплакав посеред поля.Зловісна доля, жорстока доля.Здаля сміялась струнка тополя.Сліпучі тони — й смутні волошки…

1915