Лусь - і Малий дістав ляпаса.
- Я тебе навчу, як пащекувати! - крикнула панна Цап.
- Ні, прошу вас, не вчіть,- сказав Малий.- Бо мама не впізнає мене, як приїде додому.
Хлопцеві потемніло в очах, і він заплакав. Досі йому ніхто не давав ляпасів, і він їх не любив. Він злісно витріщився на панну Цап.
Тоді вона взяла Малого за плече і виштовхала до його кімнати.
- Сиди тут, і хай тобі буде соромно,- сказала вона.- Я замкну двері й заберу ключа, тоді ти, може, перестанеш щохвилини бігати до кухні.
Вона глянула на годинника.
- Я прийду о третій і відчиню. А до того часу подумай, що кажуть, коли просять пробачення.
І панна Цап пішла. Малий був лютий на панну Цап. Та водночас його трохи мучило сумління, бо ж він сам повівся не дуже гарно. Мама може подумати, що він дражнив хатнього цапа і був нечемний.
Мама, еге ж... Малий міркував, чи не поплакати йому трохи.
Аж ось він почув гудіння, і крізь вікно влетів Карлсон. [411]
- А чи не пообідати нам трошки? - сказав Карлсон.- Шоколад з булочками в мене на ґаночку... я пригощаю.
Малий тільки мовчки дивився на нього. О, який Карлсон чудовий, найкращий за всіх! Малому аж захотілось обняти його, і він спробував обняти Карлсона, але той відштовхнув хлопця.
- Спокійно, тільки спокійно! Ти ж не в бабусі. Ну, то йдеш зі мною?
- Ще б пак,- мовив Малий.- Хоч ні, мене замкнено. Я сиджу, наче у в'язниці.
- Так думає хатній цап,- сказав Карлсон.- І нехай собі далі так думає.
Очі в нього заблищали, і він радісно застрибав перед Малим.
- Знаєш що? Будемо гратися; ти сидиш у в'язниці, і тобі страшно, бо тебе стереже бридкий хатній цап. І от приходить могутній, і відважний, і дужий, і вродливий, і до міри затовстий герой і визволяє тебе.
- Який це герой? - спитав Малий.
- Спробуй відгадати, якщо можеш!
- Невже ти? - сказав Малий.- Тоді, я думаю, ти можеш визволити мене негайно ж.
Карлсон теж так думав.
- Бо той герой такий моторний,- казав він.- Швидкий, мов яструб, не віриш? І відважний, і дужий, і вродливий, і до міри затовстий, і він спускається, і визволяє тебе, і він такий відважний, такий... гей-гей, ось він уже тут!