- Еге-ге! - казав Карлсон.- Не лоскочіть мені підошов! Так не годиться, а то я не граюся!
Панна Цап бігала, аж сопіла, за Карлсоном, ляпаючи великими босими ногами по паркету. Вона, сердешна, не мала навіть часу одягти шкарпетки і взути [464] капці через привида та через безперервну біганину. Бона вже притомилася, але й гадки не мала здаватися.
- Стривай-но лишень! - гукала вона і мчала далі.
Часом вона підскакувала, щоб досягти Карлсона вибивачкою, але той тільки сміявся і щоразу ухилявся. Малий теж сміявся, бо не міг утриматись. Він так реготав, що в нього аж живіт заболів, а коли панна Цап із Карлсоном утретє опинилися в його кімнаті, кинувся на ліжко, щоб трохи відпочити. Він лежав там зовсім знесилений, та все ж не міг стримати сміху, коли бачив, як панна Цап женеться за Карлсоном уздовж стін.
- Гей-гей! - вигукував Карлсон.
- Зараз я тобі покажу «гей-гей»! - сопіла панна Цап, люто розмахуючи вибивачкою. І справді їй нарешті пощастило загнати Карлсона в кут коло ліжка Малого.
- Ну, стривай! - закричала вона.- Зараз я тебе спіймаю!
І враз вона так зойкнула, що Малий оглух. Він перестав сміятися.
«Ой, тепер Карлсона спіймано»,- подумав він.
Але то не Карлсона спіймано. То панна Цап спіймалася. Вона попала ногою - просто великим пальцем - у пастку.
- О-о-ох! - застогнала вона.- О-о-ох!
Панна Цап шарпонула ногу і вражено витріщила очі на якусь дивину, що міцно вчепилася їй у палець.
- Ой-ой-ой! - схопився Малий.- Чекайте, я відчеплю її... О, пробачте, то я ненавмисне!
- О-о-ох! - застогнала панна Цап, коли Малий допоміг їй відчепити пастку і вона знов здобулась на слово.- Нащо тобі пастки під ліжком?
Малому справді було шкода панни Цап, і він, затинаючись, розпачливо сказав: [465]
- Ми... ми хотіли спіймати в неї несподівану мишу.
- Хоч і не таку велику,- додав Карлсон.- А маленьку, гарну, з довгим хвостиком.
Панна Цап зиркнула на Карлсона й застогнала:
- О ти... ти... Щезнеш ти колись звідси?! І знов погналася за ним з вибивачкою.
- Гей-гей! - вигукнув Карлсон.
Він вилетів до передпокою, далі до вітальні, а звідти до кухні, а з кухні до спальні...
- Гей-гей! - не вгавав він.
- Зараз я тобі покажу «гей-гей»! - погрозила панна Цап і цього разу підстрибнула ще вище, аби досягти його вибивачкою. Та вона забула про всі ті меблі, що їх сама понатягала під двері в спальні. І тепер, підскочивши вгору, панна Цап ударилась головою об книжкову шафу і гримнула на підлогу.
- Гей, отепер у Верхньому Норланді знов землетрус! - сказав Карлсон.