- Ні, нема... і я ніколи не попаду в телебачення... лиш Фріда!
Пан Пек ласкаво поплескав її по плечу.
- Не переймайтесь цим, панно Цап. Може, випаде якась інша Негода.
- Ні, не випаде,- хлипала панна Цап.
Вона опустилась на скриню, затулила руками обличчя й гірко заридала. Малому стало шкода її. Він був присоромлений і почувався так, неначе то він винен у всьому.
Раптом у скрині щось тихенько забурчало.
- О, пробачте,- мовила панна Цап.- Це тому, що я ще не снідала.
- Нічого, хай собі бурчить,- приязно сказав пан Пек.- Але сніданок, напевне, готовий, бо з кухні дуже смачно пахне. Що ви там приготували?
- Та трохи пудингу,- хлипала панна Цап.- Свого власного винаходу. Називається «Лагоминка Гільдур Цап».
- Пахне він неймовірно смачно,- сказав пан Пек.-
І неголодному хочеться покуштувати. Панна Цап підвелася зі скрині.
- Еге ж, він смачний, хоч дітлахи не захотіли його їсти. Може, покуштуєте?
Пан Пек трохи поманіжився, заявив, що йому незручно, [477] та врешті скінчилося тим, 'що вони обоє подалися до кухні.
Малий підняв віко й зазирнув до Карлсона, що лежав собі й тихенько буркотів.
- Прошу тебе, полеж, доки він піде,- сказав Малий,- а то попадеш у телевізор.
- Аякже,- сказав Карлсон.- Ти думаєш, що в цій скриньці не так тісно, як у телевізорі, га?
Малий прочинив трохи віко, щоб Карлсонові було чим дихати, а тоді побіг до кухні. Йому дуже кортіло поглянути на пана Пека, коли той куштуватиме лагоминку панни Цап.
І уявіть собі, пан Пек сидів за столом, їв пудинг і мав такий вигляд, наче зроду не куштував нічого смачнішого! З очей йому зовсім не котилися сльози. Зате в панни Цап котилися. Але, звісно, не від пудингу, ні. Вона й далі плакала, що з її виступу в телебаченні нічого не вийшло. Не помагало й те, що панові Пеку сподобалось її вогненне вариво. Панна Цап була невтішна.
Та враз сталося щось неймовірне. Несподівано пан Пек сказав, ніби сам до себе:
- Так і зробимо! Будете завтра ввечері! Заплакана панна Цап зиркнула на нього.
- Де я маю бути завтра ввечері? - понуро спитала вона.
- Звичайно, в телебаченні,- відповів пан Пек.- У телевізійній програмі «Мої найкращі рецепти». Ви покажете всій шведській людності, як готувати «Лагоминку Гільдур Цап».
На підлогу гупнуло щось важке. То панна Цап зомліла.
Але вона швидко опритомніла й підвелася. Очі в неї блищали.
- Завтра ввечері... в телевізійній програмі... Мій [478] пудинг... Я маю приготувати його на телестудії для всієї шведської людності? О господи... І уявіть собі, Фріда - а вона нічого не тямить у куховарстві - називає мій пудинг курячою замішкою!