Пан Пек стояв уже в дверях... коли Карлсонів моторчик загудів.
- Я не знав, що над Васастадом пролягає повітряна траса,- здивувався він.- Наче не повинна б. Бувайте здорові, панно Цап, завтра побачимось.
І він пішов. А під стелю знявся Карлсон. Він закружляв навколо лампи й замахав панні Цап шарфом.
- Горда значна дама, що ходить і літає, гей-гей! - вигукував він. [481]
Від полудня до самого вечора Малий був у Карлсоновій хатці на даху. Він пояснив Карлсонові, чого їм треба дати панні Цап спокій.
- Вона робитиме торт із кремом, розумієш, бо завтра повернуться додому і мама, і тато, і Боссе, і Бетан.
Карлсон таке розумів.
- Якщо вона робитиме торт із кремом, то справді їй потрібен спокій. Небезпечно дратурувати хатніх цапів, коли вони роблять торт. Бо тоді може скиснути і крем, і хатній цап.
Тому панна Цап останні свої години в господі Сван-тесонів мала цілковитий спокій, так, як і бажала.
А Малий і Карлсон теж спокійно й приємно бавили час перед коминком у Карлсоновій хатці. Карлсон побував на ринку й купив яблук.
- За них чесно заплачено п'ять ере,- сказав він.- Я не хочу, щоб якась перекупка мала через мене збитки, я ж бо найчесніший у світі.
- І перекупка правила за яблука п'ять ере? - здивувався Малий.
- А я не питав її,- відповів Карлсон.- Бо її не було, якраз пішла випити кави.
Карлсон нанизав яблука на дротину й повісив над полум'ям.
- Угадай, хто найкращий у світі печій яблук? - спитав він.
- Ти, Карлсоне,- відповів Малий.
Так вони сиділи біля каміна, посипали цукром яблука і їли, а надворі тим часом смеркало.
«Гарно сидіти біля вогню»,- думав Малий, бо вже починало холоднішати.
Відчувалося, що надійшла осінь.
- Треба буде скоро вибратись за місто й купити [482] трохи дров у якогось селянина,- сказав Карлсон.- Хоч вони, хитруни, обачні і хтозна, коли п'ють каву. ,
Він підклав у вогонь дві березові поліняки.
- Але взимку я хочу, щоб мені було тепло, а то ] я не граюся. Це принаймні селяни повинні знати. ;
Коли дрова догоріли, в Карлсоновій хатці стало тем-1 но. Тоді він засвітив гасову лампу, що висіла під сте-! лею над столярним верстатом. Лампа так затишно освіт-1 лювала кімнату і весь той мотлох, що Карлсон наскладав на верстаті!