Він схопився з ліжка, босоніж побіг до вікна і смикнув за мотузку. Тричі. Це означало: «Уяви собі, що на світі нема такого вродливого, і розумного, і до міри затовстого, , відважного, і в усьому найкращого, як ти Kарлсоне».
Малий ще трохи постояв біля вікна, але не тому що чекав на відповідь.Проте Карлсон прилетів.
- Атож, уяви собі,- сказав він. І більше нічого.
Він повернувся назад до своєї Зеленої хатки.
© Aerius, 2004