- Я мушу перевірити запобіжний клапан,- сказав він і почав завзято крутити якусь ручку.- Завжди може статися лихо, коли не перевіриш запобіжного клапана.
«Пах-пах-пах»,- пахкала машина дедалі швидше й швидше. «Пах-пах-пах». Врешті вона почала задихатися, наче бігла під гору. Очі в Карлсона променіли.
Малого вже перестали турбувати й плями на книжковій полиці, такий він був радий, що має чудову парову машину і що познайомився з найкращим у світі машиністом, який так гарно перевірив запобіжний клапан.
- Оце-то воно, Малий! - вигукнув Карлсон.- Оце-то пах-пах-пах! Найкращий у світі машиніст...
Більше він не встиг Ні-юго сказати, бо раптом почувся страшний луск, і парової машини не стало, лише уламки з неї порозліталися по всій кімнат;
- Вона вибухнула! - захоплено вигукнув Карлсон, ніби це було найкраще, що могла зробити парова машина.- Справді-таки вибухнула! А який луск, ух! [270]
Проте Малий не міг так само радіти, як Карлсон. у нього в очах заблищали сльози.
- Моя машина...- схлипнув він.- 3 неї залишились самі уламки!
- Дурниці, не варто й згадувати,- сказав Карлсон і безжурно махнув пухкенькою ручкою.- Ти собі зможеш узяти нову парову машину.
- Де? - здивувався Малий.
- У мене нагорі. їх там є кілька тисяч.
- Де це в тебе нагорі? - спитав Малий.
- Нагорі, в моїй хатці на даху.
- У тебе є хатка на даху? - перепитав Малий.- І в ній кілька тисяч парових машин?
- Еге ж, принаймні кількасот набереться,- сказав Карлсон.
- О, як би я хотів подивитися на твою хатку! - вигукнув Малий.
Просто важко було повірити: хатка на даху, і в ній живе Карлсон...
- Ти ба, хатка, повна парових машин,- здивувався Малий.- Кількасот машин!
- Ну, я докладно не рахував, скільки їх, але кілька десятків буде,- сказав Карлсон.- Часом вони вибухають, проте десятків зо два ще залишилось.
- І ти даси мені одну машину?
- Ну, звичайно.
- Зараз даси?
- Ні, спочатку мені треба їх трошки оглянути, перевірити запобіжні клапани тощо. Спокійно, тільки спокійно! Днями ти її матимеш.
Малий заходився збирати далі шматки того, що недавно було його паровою машиною.
- Уявляю собі, що скаже тато,- занепокоєно промурмотів він.