Малий не думав, що мама на таке згодиться.
- А подарунки ти якісь дістанеш? - спитав Карлсон.
- Не знаю,- відповів Малий і зітхнув.
Він був певен, що однаково не одержить того, чого найбільше в світі бажає.
- Собаки мені, мабуть, довіку не подарують,- сказав він.- Але, звичайно, я матиму багато інших подарунків. [362]
Тому я вирішив бути веселий цілий день і зовсім не думати про пса.
- Крім того, ти маєш мене,- сказав Карлсон.- А я ж, сподіваюсь, трохи кращий за собаку!
Він схилив набік голову і глянув на Малого.
- Цікаво було б мені знати, які ти одержиш подарунки. Чи в тебе будуть цукерки? Якщо будуть, то, я гадаю, їх треба зразу віддати на благодійну справу.
- Добре, коли я дістану цукерки, то віддам їх тобі. Малий залюбки зробив би для Карлсона все, особливо тепер, коли вони мали розлучитися.
- Карлсоне, післязавтра я на ціле літо їду до своєї бабусі,- сказав Малий.
Спочатку Карлсон посумнів, але потім поважно заявив:
- Я теж поїду до своєї бабусі. Вона набагато бабусіша за твою.
- А де твоя бабуся живе? - спитав Малий.
- У будинку, де ж іще? Чи ти, може, гадаєш, що в неї немає хати і вона цілу ніч бігає?
Більше вони не говорили ні про Карлсонову бабусю, ні про день народження Малого, бо було вже пізно і Малий мусив якнайшвидше лягати в ліжко, щоб не проспати своїх іменин.
Настав ранок. Малий, прокинувшись, лежав і чекав, що ось-ось відчиняться двері і всі зайдуть вітати його - з іменинним тортом і подарунками. Хвилини спливали страшенно довго. Малий уже не міг дочекатися. Йому аж млосно стало з нетерпіння.
Та ось у передпокої почулася хода і з-за дверей долинув спів: «На многі літа». Двері відчинились, і на порозі з'явилися всі - мама, тато, Боссе й Бетан.
Малий підвівся на ліжку, і очі в нього заблищали,
- Вітаємо тебе, любий синку! - мовила мама. [363]
- Вітаємо! - проказали всі.
І перед Малим поставили тацю. На ній був торт з вісьмома свічечками та інші подарунки.
Подарунків було багато - хоч, здається, менше, ніж він звичайно отримував на іменини. Тільки чотири пакуночки. Малий швидко порахував їх.
Але тато сказав: