Звісно, тепер у Малого був Бімбо, але все одно він хотів, щоб Карлсон прийшов на його свято.
Гунілла й Крістер сіли до столу, і мама почала пригощати їх бутербродами. Малий поклав Бімбо в кошик і також сів до столу.
Потім мама вийшла, залишивши дітей самих.
Боссе просунув носа в двері й гукнув:
- Не з'їжте весь торт, залиште й нам з Бетан покуштувати!
- Добре, залишимо по шматочку,- пообіцяв Малий.- Хоч це й несправедливо: адже ви стільки з'їли іменинних тортів, поки мене ще не було на світі.
- Тільки гляди, щоб мені залишив великий шматок! - додав Боссе й зачинив двері.
Тієї ж миті за вікном почулося гудіння, і до кімнати влетів Карлсон.
- Ви вже сіли до столу? - закричав він.- Мабуть, уже все поїли?
Малий заспокоїв його; мовляв, є ще всього доволі.
- От і добре,- мовив Карлсон.
- А хіба ти не привітаєш Малого з днем народження? - здивувалася Гунілла.
- Ага, вітаю,- сказав Карлсон.- Де мені сісти? Мама так і не поставила для Карлсона чашки. Коли він помітив це, то відкопилив спідню губу й насупився.
- Я не граюся, це несправедливо. Чому мені не поставили чашки?
Малий квапливо віддав йому свою чашку, а сам тихенько пробрався до кухні й приніс собі іншу. [372]
- Мені подарували собаку, Карлсоне,- сказав він, повернувшись до кімнати.- Ось він лежить. Його звуть Бімбо.
І Малий показав на Бімбо, що спав у кошику.
- Що ж, дуже приємно,- сказав Карлсон.- Подай мені той бутерброд... і отой... і ще отой! О, я й забув! - раптом вигукнув він.- Я також приніс тобі подарунок, найкращий у світі подарунок.
Він витяг з кишені штанів свищика й подав Малому.
- Тепер ти зможеш свистіти своєму Бімбо,- сказав він.- Я завжди свищу своїм собакам, хоч мої собаки звуться Альбергами і вміють літати.
- Усі собаки звуться Альбергами? - спитав Крістер.
- Еге ж, уся тисяча,- відповів Карлсон.- А може, час уже братися до торта?
- Дякую, любий, дорогий Карлсоне, за свищик,- сказав Малий.- Мені буде дуже приємно свистіти Бімбо!
- Пам'ятай, що часом я позичатиму в тебе свищика, може, навіть дуже часто,- сказав Карлсон і раптом занепокоєно спитав: - До речі, ти не одержав у подарунок ніяких цукерків?