- їх відразу треба віддати на благодійну справу,- сказав Карлсон і засунув пакуночок собі до кишені. Потім знову узявся до бутербродів.
Гуніллі, Крістерові й Малому теж довелося поспішати, щоб не лишитися голодними. На щастя, мама приготувала всього дуже багато.
Тим часом у вітальні зібралися мама, тато, Боссе й Бетан.
- Чуєте, як тихо сидять діти? - сказала мама.- [373]
Я дуже рада, що Малий нарешті дістав собаку. З ним, звісно, буде багато мороки, але що вдієш!
Тієї миті з кімнати Малого долинув сміх і розмова. І тоді мама запропонувала:
- Ходімо подивимось на гоїх. Вони такі симпатичні дітлахи.
- Ходімо, справді ходімо! - підхопила Бетан.
І ось вони всі - мама, тато, Боссе й Бетан - пішли подивитися, як Малий святкує свої іменини.
Двері відчинив тато, але перша зойкнула мама, бо вона перша побачила невеличкогц чоловічка, що сидів за столом побіч Малого.
- Я зараз зомлію,- сказала мама.
Тато, Боссе і Бетан тільки мовчки дивилися на чоловічка. [374]
- Бачите, мамо, Карлсон усе-таки прийшов,- весело сказав Малий.- О, які в мене чудові іменини!
Товстий чоловічок витер крем з уст пухкою ручкою і так: завзято почав махати нею татові, мамі, Боссе й Бетан, що крем полетів аж на стіну.
- Гей-гоп! - гукнув він.- Досі ви ще не мали честі познайомитися зі мною. Мене звати Карлсон, що живе на даху... Гей, Гунілло, знай міру, я теж хочу торта!
І Карлсон схопив за руку Гуніллу, що саме брала собі шматочок торта, і змусив її покласти його назад.
- Ніколи ще не бачив такого ненажерливого дівчиська! - сказав він і поклав собі на тарілку великий шматок.- Найкращий у світі поїдач тортів - це Карлсон, що живе на даху,- додав він і весело засміявся.
- Нам ліпше піти звідси,- прошепотіла мама.
- Еге ж, ліпше не заважайте мені,- сказав Карлсон.
- Обіцяй мені одну річ,- звернувся тато до мами, коли вони опинилися за дверима.- Обіцяйте мені всі - і ти, Боссе, і ти, Бетан. Обіцяйте нікому не розказувати про те, що ви тут бачили, нікому!
- Чому, тату? - здивувався Боссе.
- Бо нам ніхто не повірить,- сказав тато. - А як і повірить, то потім ціле життя не матимем спокою.
І тато, і мама, Боссе й Бетан пообіцяли одне одному, що ніколи нікому не розкажуть про те, якого собі Малий знайшов дивного приятеля.
Вони дотримали слова.