- Пік! - почулося звідкись.- Пік!
Малий оглянувся довкола. На його ліжку майже в ногах щось невеличке ворушилося під ковдрою і пищало:
- Пік! Пік!
За мить з-під ковдри визирнуло лукаве Карлсонове обличчя.
- Ха-ха-ха! - засміявся він.- Ти сказав: «Він полетів»! «Він полетів»,- ха-ха-ха! А я зовсім не полетів.
Я просто сховався.
Тут Карлсон побачив тюфтельки і миттю крутнув ґудзика на животі. Моторчик загув, і Карлсон плавно залетів з ліжка просто до тарілочки. Він на льоту схопив тюфтельку, піднявся під стелю і вдоволено закружляв навколо лампи. [279]
- Смачні,- сказав він.- Страх які смачні! Навіті важко повірити, що їх смажив не найкращий у світі кухар. Але це правда, нічого не скажеш,- додав Карлсоц Він знову шугнув униз до тарілочки й схопив ще одну тюфтельку.
Тієї миті з кухні почувся мамин голос:
- Малий, зараз будемо обідати, швиденько мий ру. ки й ходи!
- Мені треба йти,- сказав Малий Карлсонові й поставив тарілочку додолу.- Та я скоро повернусь. Обіцяй, що ти почекаєш на мене.
- Добре, але що я робитиму, поки тебе не буде? - спитав Карлсон. Він шугнув униз і приземлився біля Малого.- Мені ж треба якоїсь розваги. В тебе немає ще одної парової машини?
- Ні,- відповів Малий,- машини немає, але ти можеш погратися моїми кубиками.
- Давай їх сюди! - звелів Карлсон.
Малий дістав із шафки, де він тримав свої іграшки, будівельну коробку. То була справді чудова будівельна коробка - з деталями найрізноманітнішої форми. З них можна було спорудити що завгодно.
- Ось маєш,- мовив він.- 3 цього можна зробити й машину, й кран, і все, що хочеш...
- Невже найкращий у світі будівельник не знає, що можна з цього спорудити, а що ні? - перебив його Карлсон.
Він запхнув до рота ще одну тюфтельку і заходився біля коробки з кубиками.
- Побачимо, побачимо,- сказав він і висипав усі кубики з коробки на підлогу.
Малому треба було вже йти, хоч він залюбки лишився б подивитися на роботу найкращого в світі будівельника.
У дверях Малий ще раз оглянувся на Карлсона й [280] добачив, що той сидить на підлозі біля купи деталей і задоволено мугикає собі під ніс:
Гей, який я спритний!
Гей, який розумний!
І якраз, якраз до міри затовстий!