А тоді нарешті сказав те, що давно вже поривався сказати:
- Слухай, Карлсоне, ти міг би вгадати, хто мене доглядатиме, коли мама з татом будуть у відпустці?
- Найкращий у світі доглядач,- відповів Карлсон.
- Ти маєш на думці себе? - запитав Малий, хоч і сам добре знав, що Карлсон мав на думці якраз себе.
Карлсон кивнув головою:
- Авжеж. А як ти знаєш ще кращого доглядача, то я дам тобі п'ять ере.
- Панна Цап,- сказав Малий.
Він боявся, що Карлсон розсердиться на маму: нащо вона закликала панну Цап, коли на їхньому даху живе найкращий у світі доглядач? Та, на диво, Карлсон утішився і навіть пожвавішав.
- Гей-гей! - тільки й вигукнув він.
- Що означає «гей-гей»? - занепокоєно спитав Малий.
- Коли я кажу «гей-гей», то воно й означає «гей-гей»,- відповів Карлсон. Очі йому аж світилися.
- І дядько Юліус приїде,- сказав Малий.- Він хоче полікуватися, бо йому щоранку терпне тіло.
І Малий розповів, що дядько Юліус дуже важкий гість і що він мешкатиме в них весь час, поки мама з татом подорожуватимуть на білому пароплаві. Боссе і Бетан теж поїдуть кожне в свій бік.
- Не знаю, як воно все складеться,- стурбовано закінчив Малий.
- Гей! - вигукнув Карлсон.- їм випадуть такі два тижні, що вони їх довіку не забудуть!
- Кому, мамі з татом чи Боссе і Бетан? - запитав Малий.
- Хатньому цапові і дядькові Юліусові,- відповів Карлсон. [526]
Малий ще дужче стурбувався. Але Карлсон ласкаво поплескав його по щоці:
- Спокійно, тільки спокійно! Ми будемо чемно гратися з ними, бо ми найчемніші в світі... принаймні я.
І Карлсон стрельнув над самим вухом Малого, аж той підскочив з переляку.
- Та й не треба сердешному дядькові Юліусу йти до лікаря,- додав Карлсон.- Я його сам полікую.
- Як? - запитав Малий.- Ти ж не знаєш, як треба лікувати людину, коли в неї щоранку терпне тіло.
- Я не знаю? - здивувався Карлсон.- Ось побачиш, що я зроблю дядька Юліуса таким спритним і метким, як гончак... На це є три способи.
- Які саме? - недовірливо запитав Малий.