- Атож, мабуть, цієї ночі треба вийти й назбирати дощових черв'яків,- сказав він.
Та Малого не так легко було обдурити. Він збагнув, що Філле й Рулле хочуть зробити цієї ночі. Наміряються [558] спіймати Карлсона в постелі, коли він спатиме, і гадають, що він спить у Свантесонів.
Треба побалакати про це з Карлсоном, вирішив Малий. І побалакати якомога швидше!
Та Карлсон з'явився аж десь перед другим сніданком. Цього разу він не прилетів, а добре подзвонив у двері. Малий відчинив йому.
- О, чудово, що ти прийшов! - почав Малий.
Та Карлсон не слухав його. Він зразу кинувся в кухню до панни Цап.
- Що ви сьогодні приготували? - запитав він.- Щось жилаве, як завжди, чи таке, що можна їсти нормальними зубами?
Панна Цап стояла біля плити й пекла оладки, щоб пригостити дядька Юліуса чимось м'якшим, ніж курча. Та, почувши Карлсонів голос, стрепенулась і вилила на плиту цілу ложку тіста. Вона люто обернулася до Карлсона й верескнула:
- Ти... ти... сорому не маєш! Покрав булочки і після цього можеш прийти й дивитися на мене?
Карлсон затулив пухкими ручками очі, грайливо позираючи на панну Цап крізь шпарки між пальцями.
- А чого ж, можу, тільки як буду трохи обережний,- сказав він.- Ви не найвродливіші в світі, але, виявляється, до всього можна звикнути. Головне, що ви ласкаві... Дайте мені оладок!
Панна Цап люто витріщилась на нього, потім обернулася до Малого.
- Слухай, хіба твоя мама казала, що ми маємо годувати цього осоружного хлопчиська? Невже він справді має в нас їсти?
Малий, як завжди, почав затинатися.
- Принаймні мама думала... що Карлсон...
- Так чи ні? - перебила його панна Цап.- Казала твоя мама, що Карлсон має в нас їсти? [559]
- Принаймні вона хотіла, щоб він...- знов озвався Малий, та панна Цап рішуче відрубала:
- Відповідай, так чи ні! Невже важко відповісти так чи ні на таке просте питання?
- Кажи «так»! - втрутився Карлсон, тоді обернувся до панни Цап.- Ось я завдам вам просте питання, і ви самі побачите, чи легко на нього відповісти. Слухайте! Ви вже перестали пити вранці коньяк, так чи ні?
Панна Цап засопла, мало не задихнувшись. Вона хотіла щось сказати, проте не змогла.
- Ну, то як? - вів своєї Карлсон.- Ви перестали пити вранці коньяк?
- Авжеж, перестала,- швидко сказав Малий.
Він щиро хотів помогти панні Цап, та вона ще дужче розсердилась.
- Певне, що ні! - люто крикнула вона. Малий злякався.
- Ні, ні, не перестала,- поправився він.