Він швидко виловив з склянки зуби, вставив їх у рот, а тоді сказав:
- Я таки скоро поїду додому у Вестергетланд, бо тут ночами нема спокою... А як приїду, то спатиму шістнадцять годин поспіль, далебі!
«От добре, що я приніс йому зуби!» - подумав Малий і заходився пояснювати дядькові Юліусові, навіщо він потрібен і то негайно.
І дядько Юліус поспішився з усієї сили. Малий помчав за ним, панна Цап вибігла від себе, і всі вони одночасно вскочили до кімнати Малого.
- О, любий пане Янсоне, ви собі уявляєте? В хаті злодії! - забідкалась панна Цап.
Малий найперше завважив, що Карлсона в кімнаті не було. Вікно стояло відчинене. Мабуть, полетів до себе додому. От добре, краще й бути не може. Тепер Філле й Рулле його не побачать, та й поліція теж. Так гарно все складається, що аж не схоже на правду.
- Вони в шафі,- сказала панна Цап заразом злякано і вдоволено.
Але дядько Юліуc показав на товстий вальок під укривалом і сказав:
- А чи не краще спершу збудити хлопця? - Тоді вражено глянув на Малого, що стояв поряд.- Хоч він уже встав, як я бачу. Тоді хто ж то лежить на ліжку?
Панна Цап здригнулася. Вона добре знала, що лежало на ліжку. Там лежало щось навіть жахливіше за злодіїв.
- Нічого страшного, - відповіла вона.- Нема там нічого страшного. Очевидно, щось із казкового світу.
Очі дядькові Юліусові заблищали. Він нітрохи не злякався, ні! Він поплескав по валькові під покривалом. [585]
- Щось товсте й страшне з казкового світу! Я його мушу побачити, поки візьмуся до злодіїв.
Дядько Юліус швидко стягнув укривало.
- Гі-гі-гі,- засміявся Карлсон, підводячись з постелі.- Уявіть собі, що цього разу тут не щось із казкового світу, а тільки любий я. Правда, гарно я обдурив вас?
Панна Цап люто витріщилася на Карлсона. Дядько Юліус теж був розчарований.
- Цей хлопець і вночі тут? - запитав він.
- Так, хоч я йому скручу в'язи, як матиму час,- відповіла панна Цап.
Тоді злякано схопила дядька Юліуса за руку.
- Любий пане Янсоне, треба негайно зателефонувати в поліцію!
І раптом сталося щось несподіване. З шафи почувся суворий голос:
- Відчиніть, в ім'я закону! Ми з поліції!
Панна Цап, дядько Юліус і Малий дуже здивувалися, а Карлсон розсердився:
- Он як, з поліції!.. Могли б вигадати щось інше, волоцюги пришелепуваті!
Та Філле знову гукнув з шафи, що, мовляв, їх оштрафують за те, що вони замкнули поліцію, яка прийшла зловити небезпечного шпигуна.