47698.fb2
Маленький принц перейшов пустелю і нікого не спіткав, лише одну квітку.
Малесеньку непоказну квітку з трьома пелюстками.
— Добридень,— сказав маленький принц.
— Добридень,— відповіла квітка.
— А де люди? — гречно спитав маленький принц.
Якось квітка бачила, як повз неї пройшов караван.
— Люди? Ага, їх, здається, всього шестеро чи семеро. Я бачила їх багато років тому. Та де їх шукати — хтозна. Їх жене вітром. Вони без коріння, це дуже незручно.
— Прощавай,— сказав маленький принц.
— Прощавай,- мовила квітка.