- Замовкни, Казику! - гримнув вiн на приятеля. - Не втручайся! Це моя справа. Тiльки моя, - пiдкреслив вiн. - Я можу зустрiчатися з ким хочу й де хочу, а вас це зовсiм не обходить.
Я показав рукою на пакунки й клумаки з постiллю, що лежали на травi.
- Який з цих клумакiв належить Краватиковi?
Лише тепер мої друзi зрозумiли, що означає другий варiант. З гурту молодi вийшов Орнiтолог. Вiн вийняв з кишенi своє службове посвiдчення.
Пан Казик спитав приятеля:
- Ти справдi умовився зустрiтись з Краватиком?
- То нiякий не Краватик, - накинувся на нього пан Анатоль. - То князь спiнiнгу, ти, рибальська дрiбното. А ви, - звернувся вiн до Марти, фальшива королева. Це неможливо, щоб така молода дiвчина змогла зловити вудкою тридцятивосьмикiлограмового сома.
- А ви знаєте юридичнi закони? - спитав Орнiтолог, пiдсунувши йому пiд нiс мiлiцейське посвiдчення.
- Я поважаю правила й закон, - гордо випростався пан Анатоль.
- Ви знаєте, яка кара чекає того, хто допомагає приховувати злочин? Ви знаєте, що в отих клумаках, якi залишив вам Вацек Краватик?
- Нi... - збентежився пан Анатоль. - Вiн теж хоче ловити рибу на Нiдському озерi. Але яхтою туди важко добратися. Тому вiн вирiшив залишити яхту в Iлавi й доїхати до Нiдського озера автобусом. Ми забрали в нього два клумаки з речами, щоб вiн не носився з ними.
- У нього є автомашина в Сем'янах, - втрутився я.
- Так? - здивувався пан Анатоль. I в нього виникла пiдозра.
- Якi це клумаки? Будь ласка, розпакуйте їх, - коротко, але категорично розпорядився Орнiтолог.
Пан Анатоль показав на човен на причет.
- Вони там, - сказав вiн покiрно. - Два великi й важкi пакунки.
За мить клумаки вже лежали на травi перед нами. Незважаючи на пiдозру, пан Анатоль усе ще сумнiвався.
- Але пан Вацек зовсiм не злочинець, - бурмотiв вiн.
Вiн перестав бурмотiти й ремствувати, коли ми розв'язали шнурки, i з товстих ковдр, якими, здавалося, були обмотанi постiль та гумовi матраци, висипалися прегарне бурштинове намисто, браслети, бiльше десятка предметiв, зроблених iз золота. У другiй ковдрi був старовинний золотий сервiз, яким до вiйни пишався музей в Е.
- Звiдки... вiн усе це... виловив? - простогнав пан Анатоль.
- З озера, - вiдповiв я.
- Спiнiнгом? - наївно спитав пан Анатоль.
Я запам'ятав гучний регiт, яким привiтали ми слова лицаря спiнiнгу.
____________________________________________________________________________
До циклу "Пригоди пана Самоходика"
на 1 квiтня 2004 року входять такi книги:
0. "Pozwolenie na przywoz lwa" (1961)
a.k.a. "Pierwsza przygoda Pana Samochodzika"
1. "Skarb Atanaryka" (1960)
a.k.a. "Pan Samochodzik i Skarb Atanaryka"
2. "Uroczysko" (1957)
a.k.a. "Pan Samochodzik i swiety relikwiarz"
3. "Pan Samochodzik i Wyspa Zloczyncow" (1964)
4. "Pan Samochodzik i Templariusze" (1966)
5. "Pan Samochodzik i niesamowity dwor" (1970)
6. "Nowe przygody Pana Samochodzika" (1970)
a.k.a. "Pan Samochodzik i Kapitan Nemo"
7. "Pan Samochodzik i Fantomas" (1973)
8. "Pan Samochodzik i zagadki Fromborka" (1972)
9. "Ksiega Strachow" (1967)
a.k.a. "Pan Samochodzik i dziwne szachownice"
10. "Pan Samochodzik i tajemnica tajemnic (1975)
11. "Pan Samochodzik i Winnetou" (1976)
12. "Pan Samochodzik i Niewidzialni" (1977)
13. "Pan Samochodzik i zlota rekawica" (1979)
14. "Pan Samochodzik i czlowiek z UFO" (1985)
a.k.a. "Pan Samochodzik i Niesmiertelny"
15. "Pan Samochodzik i nieuchwytny Kolekcjoner" (1997)
16. "Pan Samochodzik i testament rycerza Jedrzeja" (1997)