- Де вона - не можу точно сказати, я сам там не був, - спокiйно вiдповiв пiлот Менес. - Одначе система управлiння корабля запрограмована на подорож до планети, яка називається Тандадрика. В iнструкцiї написано, що Тандадрика - це батькiвщина всiх iгор, планета iграшок.
- Батькiвщина iгор?! - знову всi повторили в один голос. - Планета iграшок?!
- Скажiть, - повернула до пiлота заплющенi очi Ейнора, - чи в Тандадрицi є лiкарнi i майстернi для iграшок?
- Повиннi бути, - вiдповiв пiлот Менес. - Не можуть не бути.
- Не можуть не бути! - повторила Ейнора. - Повиннi бути, i я знову розплющу очi... Знову розчешу довгi шовковi коси... Мене любитимуть i носитимуть на руках...
- Далека подорож не буває без пригод i небезпек, - замрiяно сказав зайчик. - Хотiв би я нiчого не злякатися, хотiв би перемогти сильнiших за себе, хотiв би скрiзь бути першим... Скажiть, - запитав вiн у пiлота, - чи в дорозi може трапитися що-небудь надзвичайне?
- Аякже! - вiдповiв пiлот. - Навiть подорож на смiтник принесла нам стiльки несподiванок, то що вже говорити про полiт через незнанi безкраї простори космосу!
- То... чого ми чекаємо? - нетерпляче ворухнув вухом Кадриль. - Мерщiй у корабель, i - вперед!
- Стривай, стривай! - охолодила його запал Легарiя. - Якщо подорож має бути небезпечною i ризикованою, то чи варто в неї вирушати? Ми повиннi дивитися тверезо: маршрут невiдомий, пiлот неквалiфiкований, нас може спостигти страшна катастрофа!.. Тiльки ви не подумайте, що я боягузка i не хочу побувати на Тандадрицi: менi теж було б не зайвим вилiкувати бородавку i придбати нову сумку, в якiй були б цiннi i життєво необхiднi речi. Одначе я повторюю: треба дивитися тверезо, нiхто не знає, що на нас там чекає.
- А що на нас чекає тут? - гордо вiдкинула голову Ейнора. - Кому ми тут потрiбнi? Всiх нас викинули... тобто вас викинули, а мене, втiкачку, поранено й пограбовано. Чого нам тут залишатися? Де нам подiтися? Вiчно ховатися i тремтiти вiд страху?.. Досить! Я їду, хай буде, що буде!
- Побачите, усе закiнчиться щасливо, - почав запевняти Китичка. - Я бачив багато картинок у книжках, де писалося про небезпечнi подорожi iграшок, але нi разу не бачив нещасливої картинки в кiнцi книги, вiрнiше в кiнцi подорожi.
- Хоч я найтовщий i найнезграбнiший за всiх, а до того ще й кривий, прогримiв пiнгвiн Твiнас, - але пiдiймаю обидва крила тiльки за подорож! Несподiванки, якi на нас чекають, можуть бути i добрими несподiванками... А якщо в путi виникнуть головоломки, покладiться на мою люльку. Що буде - те буде, будемо викручуватися. А може, нарештi... нарештi... може, на батькiвщинi iграшок я попаду на дрейфуючий айсберг, - малесенькi, з макове зерно очицi Твiнаса дивилися в темряву лiсу, немов бачили там трiскучi гори криги, оточенi безкраїми водами, - зустрiнуся зi своїми синiми двоюрiдними братами, iмператорськими пiнгвiнами, i... i... - замрiявся, а може, задрiмав Твiнас.
- Тiльки менi ще не прийшло в голову, чого б я хотiв на Тандадрицi, зiтхнув Китичка, - а коли б прийшло, то я хотiв би таких забав, яких ще нiколи не мав, таких фейєрверкiв, яких не бачив, таких видовищ, яких на жоднiй картинцi не побачиш...
- Дивись, який ненаситний! - здивувалася жаба. - А менi потрiбно зовсiм мало, лише мiнiмум: щоб позбутися бородавки i придбати ще одну сумку, повну життєво необхiдних речей...
- Повторюю: корабель готовий до польоту, - сказав пiлот Менес. - Хто хоче - летить, хто не хоче летiти - зостається. Крiсел чотири, а вас п'ятеро.
ХТО П'ЯТИЙ
- Чули? - дiяльно оглядiлася Легарiя. - Ми повиннi не гаючись органiзуватися в подорож. Крiсел лише чотири, отож хтось iз нас змушений буде залишитися. Може, знайдеться доброволець?
- Звичайно! - бадьоро вiдiзвався зайчик Кадриль.
- Друже, - скам'янiв Китичка, - невже ти... ти...
- Чому я? - вiд подиву Кадриль аж рота роззявив. - Я маю на увазi добровольця, котрий сказав, що на подорож треба дивитися тверезо, бо пiлот некваквакваквалiфiкований...
- Кi-кi-кi... - аж за живiт схопився Китичка.
- ...i може трапитись страшна катастрофа. Цей доброволець, звичайно, i зостанеться.
- Ви мене неправильно зрозумiли, - виправдовувалась Легарiя. - Я пропонувала iншим тверезо подумати, чи варто вирушати в подорож, а сама я анiтрiшечки не вагаюся.
- Оце тобi... - заклiпав очима зайчик.
- Я мушу вирушати в подорож уже тому, що хоч один пасажир повинен мати тверезий розум i бути досвiдченим органiзатором, щоб пiд час катастрофи органiзувати колектив i пiдтримати дисциплiну!
- Краще не придумаєш... - знову заклiпав очима зайчик.
- I тому, - на весь свiй зрiст випросталась Легарiя, - пропоную обрати начальника, який i вирiшить, хто буде тим п'ятим... Гадаю, ви добре знаєте, що начальник повинен мати тверезий розум, бути досвiдченим органiзатором...
- ...смiливим, самовiдданим, дружелюбним, - пiдхопила Ейнора, незажерливим.
Легарiя скромно кивнула головою.
- Тому, - кiнчила Ейнора, - пропоную обрати начальником Кадриля.
- I... i менi таке прийшло в голову! - прояснiв Китичка.
- Кадриля? - Легарiя аж пiдвелася. - Оцього гарячку? Плигуна неприборканого? Вiтрогона? Начальником? У нього ще вуса не встигли вирости, - показала жаба на половину вуса Кадриля.
- От i встигли, от i встигли, тiльки бульдог Гог вирвав! - заступився за друга Китичка. - I вiн не вiтрогон, а господар всього цього вогнища! А обзиватися недобре.
- Хай буде начальником Кадриль! - повторила Ейнора. - Я перша пiдiймаю за нього рукавичку!
Легарiя кинула тiльки погляд на пiдняту рукавичку, i очi в неї якось дивно блиснули. Вона стала навшпиньки i почала копатися в сумцi, поки не витягла заношений чохол для окулярiв. Вiдкрила його, подивилася всередину, знову закрила i, пiдiйшовши до Ейнори, щось зашепотiла їй на вухо. Лялька здригнулася, зблiдла, вiї в неї часто затрiпотiли.
- Не барiться, - пiдганяв пiлот Менес, стоячи в дверях корабля.
- Друже, будь начальником, - пiдбадьорив Китичка Кадриля. - Дивись, ми всi за тебе.
- Чому всi? - здивувалася Легарiя. - Адже я проти.
- Я... теж... я передумала... - винувато похнюпивши голову, прошепотiла Ейнора. - Зараз я розумiю, що начальник не може бути гарячкою. У начальника повинен бути обов'язково тверезий розум... органiзаторськi здiбностi...
Не знаючи, що й подумати, Китичка з Кадрилем тiльки слухали, що говорить Ейнора, а Твiнас почав смоктати люльку, щоб розгадати нову головоломку.
- ...i тому... голосую за Легарiю, - кiнчила Ейнора i похнюпила голову до самих колiн.
- Дякую за довiр'я, - подякувала їй жаба. - Я не сумнiвалася, що тверезий погляд вiзьме гору. Твiнас, бачу, так само не заперечує проти моєї кандидатури, тодi я призначаю його своїм заступником. Ще раз дякую за довiр'я, постараюся виправдати його. I якщо пiлот наказує не затримуватись...
- Який там iз мене заступник, коли я товстуватий, незграбнуватий i кривуватий, - пiдвiвся з кубика Твiнас.
- Але ж ти вмiєш розв'язувати всiлякi головоломки, - насмiшкувато сказала нова начальниця, сунувши чохол для окулярiв назад у сумку. - Ну якщо ти такий самокритичний, то хай моїм заступником буде Ейнора.
- Та вона ж слiпа! - вигукнув зайчик.
- А що кому до того, що я слiпа! - гордо пiдвела голову Ейнора й ще гордовитiше скинула з голови шарфик. - Яка є, така!.. Але не з тiєї самої купи, мене не викинули!
- Так, так, - пiдтримала її начальниця Легарiя. - Та якщо виникли протирiччя, то я можу обiйтися i без заступника, хай уже ця тяжка й вiдповiдальна ноша буде на моїх iндивiдуальних плечах. - Вона трохи згорбилася. - А тепер ми повиннi негайно вирiшити, хто буде п'ятим.
Пiсля цих слiв бiля вогнища запала мертва тиша. Навiть дрова перестали потрiскувати. Кожне вiдчуло, що зараз вирiшується його доля. Той, хто залишиться - залишиться один як палець у цьому чужому лiсi, пiд цим суворим зимовим небом, покинутий у небезпецi, немов трiска в морi... Твiнас i Ейнора, можливо, вже жалкували, що вiдмовилися бути заступниками начальницi Легарiї: а що як вона образилася i когось iз них покине тут?
Не хвилювалася тiльки начальниця Легарiя - вона навiть тiшилася з цiєї тривожної тишi очiкування; i щоб ця тиша тривала довше, вона почала переодягатися: пiрнула в сумку по саму шию, зняла з себе мереживо й напнулася клаптем сiрого сукна, вiд чого стала набагато суворiшою на вигляд. Значок, звичайно, було почеплено на попереднє мiсце.