Юннати-хлопці біля річки
Поважну бесіду вели.
Є у рослин чуття і звички,
Це науковці довели,—
Пояснював знавець новин,
Кмітливий агрономів син.—
Рослини вміють сумувати,
Рослини відчувають біль.
Це перевірити, юннати,
Є наша з вами ближча ціль.—
І хлопчики у ту ж хвилину
Побігли до грядок шкільних
Поглянути, а як рослини
Радітимуть, зустрівши їх?
Перестрибнули два тини
І вийшли просто в бур'яни.
А там, розглянувшись похмуро,
Знайшли свій стовпчик, ярличок…
Де ж наші дослідні культури?
Де хоч одненький бурячок?!
— Та не впадайте у розпуку! —
Потішив їх знавець новин.—
Якраз гіпотезу науки
Наш дослід стверджує… Ось він:
За нами бурячки скучали,
З журби і висохли вони.
А бур'яни не сумували,
Тому й буяють бур'яни!