Дзвенить дзвінок.
Скінчивсь урок.
Узявши старт
Від крайніх парт,
Зелена «бобка»
В двері класу
Летить, як пробка
З пляшки квасу.
Це так Антон
Спішить в буфет.
Під бігуном Горить паркет!
А ген —
Бігун іще один
Вже від буфету
Взяв розгін.
На вищій швидкості
Умить
Ой небезпечно
Тормозить!
Лунає — бах!..
І на очах
Мов провалились бігуни!
Хтось — зверху,
Нанизу — вони…
І з шумом
Котиться в куток
Із рук та ніг Живий клубок!
Тоді
Вожата й черговий
Клубок розмотують
живий,
І виринають з глибини
Вже невпізнанні бігуни:
Які прикраси
На лобах!
Які прикраси
На щоках!
У бідолашного Антона
Вся «бобка»
Тріснула по швах!
А той — очима
Ледве блима:
Мішає «сяйво»
Під очима…
Кореспондент по класу Алла
Так бігунів і змалювала
Ще й підписала: «Наш Антон —
Всекоридорний чемпіон!
Цей майстер бігу, швидший кулі,
Одержав приз — почесні ґулі;
Він знятий з другом для портрета
На фініші біля буфету»!