Ой, Марійко-ученице,
Ти куди біжиш така,
Що розпатлані косиці,
Забинтована рука?
Чом коліна, як на сміх,
Визирають із панчіх,
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як горіх?!
Та такому ж, Бачиш ти,
І в петельку
Не пройти!
— Не розпитуйте дарма,
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!
Забруднився комірець…
Загубився гребінець…
Всі підручники з портфеля
Перебрались під стілець!
Кіт нитки загнав під ліжко
(Для кота котушка — мишка),
Поки я шукала їх —
От що вийшло із панчіх!
Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду:
Ані голки,
Ані нитки,
Ні ножа,
Ні сковорідки,
Ні у ванній — рушника,
Ні на кухні — сірника!
Ми й котлети з братом раз
Їли так, несмажені…
Та що ж сталося у вас?
Мама у відрядженні!..